164 24-02-2017
19 лютого, в неділю, о 19 год., я сіла в автобус №14, щоб доїхати додому, на вул.Дружби.У автобусі було повно людей, давка. Ставши біля кабінки водія, я чемно попросила: «Дозвольте поставити свою сумку біля вас… тяжко тримати!» Водій зі злістю відповів: «Я через ваші клунки щодня перу килимок і відійдіть зовсім, бо мені дзеркала не видно».«А куди ж
