Новоград-Волинський на сторінках газети «Соціалістичний Наступ»

1931 РІК
5 січня Новоград-Волинський райвиконком прийняв постанову «Про притягнення населення порядком трудгужповинності до боротьби зі сніговими заметами та розливами на лініях залізниць». Для ліквідації наслідків цих стихійних явищ передбачалося залучити терміном на 7 днів всю працездатну людність району (чоловіків від 18 до 45 років і жінок від 18 до
40 років), що проживає у населених пунктах на віддалі до 10 км від залізниці («СН» від 15 січня).


За постановою райвиконкому «Про перереєстрацію міської людності та перевірку забірних документів» від 23 березня, у період із 10 до 20 квітня 1931 р. необхідно було провести перереєстрацію всього населення, що мешкає в межах міста та його околиць. До останніх належали урочища Мочихвіст і Красне, хутори Плетянка, Смолка, Старо-Корецький, Ново-Корецький, Ново-Звягель та село Лубчиці. Обліку не підлягали червоноармійці, командний склад армії та війська ОДПУ. Адреса реєстраційного бюро — вул.Леніна №5 («СН» від 11 квітня). 14 червня вийшла постанова райвиконкому «Про реєстрацію дітей і підлітків віком від 6 до 15 років, а також дорослого неписьменного та письменного населення» («СН» від 18 червня).
Адміністрація міської електростанції сповіщала про припинення роботи у другій половині березня у зв’язку з наступом повіді («СП» від 18 березня). Через зупинку електростанції незначне недовиконання плану допустив завод ім. Сталіна, який обслуговував найбільші радянські новобудови — Тракторобуд, Магнітобуд, цементні заводи та підприємства Кавказу («СН» від 1 травня).
1 травня артіль «Трудхарчовик» відкрила їдальню у парку по вул.Леніна. В їдальні відпускалися гарячі сніданки, обіди та вечері, холодні закуски та різні напої за комерційними цінами («СН» від 8 травня).
80 робітників працювали в артілі «Деревометал» («СН» від 15 січня). На підставі постанови загальних зборів пайовиків житлокооп залізничників «Червоний залізничник» об’єднано з житлокоопом «Червоний будівельник» і перейменовано у житлокооп ім. 13-ліття Жовтневої Революції («СН» від 23 січня). 11 березня у місті відчинили філію Держбанку («СН» від 28 березня).
До редакції газети випадково потрапив протокол засідання трійки у справі організації в місті музею. Це засідання відбулось 27 серпня 1930 р. На ньому було ухвалено створити у Новограді-Волинському музей історії революції та виробництва з такими підвідділами: а) революційного руху, б) геології, в) краєзнавства, г) шкільництва, д) літератури та етнографії, є) ботаніки, ж) антирелігійний, з) сільського господарства, и) промисловості. У постанові мова йшла також про приміщення для музею, яке мала надати міська рада (будинок, в якому народилася Леся Українка), кошторис на 1930 р., складання плану, збирання матеріалів для музею. Редакція зверталася до міської ради із запитанням: чи буде музей у Новограді-Волинському та коли? («СН» від 8 березня).
На засіданні президії райвиконкому присутні організували збір коштів на спорудження у місті пам’ятника Леніну. Було зібрано 283 крб. Головою комісії у справі спорудження пам’ятника призначено Білогородського. Пам’ятник мали збудувати до свята 1 Травня («СН» від 25 березня).
У будинку по вулиці Пушкінській №15 велися роботи з устаткування трансляційного радіовузла потужністю 50 ват. При радіовузлі влаштовували студію для місцевих передач (радіогазета, доповіді, лекції, бесіди, консультації, музика). У цьому ж будинку створювали базу для зарядки акумуляторів і ремонту радіоапаратури. Роботи мали закінчитися до
15 травня («СН» від 11 квітня).

На піонерському зльоті делегати доповідали про успіхи у справі політехнізації шкіл. Ось уривки з деяких виступів. Піонерка школи №1 Ситник: «Ми організували майстерні — столярню, слюсарню, картонажну, кравецьку. Крім того, маємо зв’язок із заводом ім. Сталіна, де працюють наші піонери». Делегат школи №2 Ушомирський: «Школа працює в тісному єднанні з Суслівською комуною. Учні перечислили для комуни 300 пудів насіння, заклали 70 парникових рам, за якими постійно доглядають. Допомагають також учні комунарам ходити за худобою, працюють на городі, в садку, ведуть культурно-масову роботу серед комунарів». Піонерка школи №5 Більчинська: «І в нас є майстерні — столярна, слюсарна та картонажна. Але вони не задовольняють вимоги учнів, бо побудовані за кустарним принципом». Делегат від залізничної школи Голод: «Є картонажна та слюсарна майстерні. Але тіснота кімнат, де містяться ці майстерні, заважає ширшому розгортанню роботи». На зльоті також згадуються столярна і картонажна майстерні у школі №3, відзначено зразкову організацію кролівництва та шовківництва у школі №4 («СН» від 20 червня).
Новоград-Волинський технікум молочного господарства мав два відділення: молочарства та великої рогатої худоби. Норма набору на перший курс становила 80, на підготовчий — 40 чол. («СН» від 18 червня). Цей навчальний заклад, що мав орні землі та косовиці, мусив також брати участь у «битві за врожай».
Міськрада відвела новий будинок для дитсадка. Кількість дітей у ньому збільшувалась від 60 до 125 («СН» від 23 квітня).
15 травня у місті розпочинали роботу курси з підготовки учителів «молодшого концентру шкіл соцвиху». На курси приймалися особи віком не менше 16 років, які мали освіту не менше 7-річної школи та належали за соціальним станом до робітників і селян («СН» від 13 травня).
Через «непрестижність» соціального стану деякі діти офіційно зрікалися батьків: «Я ... зрікаюся своїх батьків, колишніх непманів. Ці люди весь час експлуатували трудящих та живилися коштом найманої праці. Мені зараз 18 років. 1930 року я закінчила семилітку. Надалі хочу працювати на користь радянської влади й віддати свої сили соцбудівництву» («СН» від 20 квітня).
Серед місцевих посадовців у газетах 1931 р. згадуються голова райвиконкому Юрченко, секретар польської камери нарсуду Гладунов, завідуючий поліклінікою Хаселев.
Значна увага приділяється збору пожертвувань на будівництво літака «Червоний партизан» і на допомогу жертвам землетрусу у Вірменії, а також антирелігійній пропаганді. На жаль, у підшивці 1931 р. бракує газет за липень-грудень.
1932 РІК
Ще менше газет збереглося у підшивці 1932 р.: лише за березень-травень. У номері від 18 квітня вперше згадується Новоград-Волинська машино-тракторна станція (МТС).
На пленумі райпарткому, що відбувся 12 травня, мова йшла про зрив плану весняної сівби. На 10 травня з 43648 га у колективних господарствах району було засіяно лише 6% площі. В індивідуальному секторі з 26652 га засіяли лише 1253 га, тобто 5% («СН» від 23 травня).
Негаразд було і в райцентрі: «Вулиці не замітають. Фури гною, які збирають на базарі, вивозять із центральної частини і скидають на вулицях Урицького, Бухаріна, кидають де попало. Помиї виливають на вулицю. Не краще становище з улаштуванням літнього садка. Лавочок немає, світла не провели, плота, яким був огороджений літній театр, майже всього розібрали на дрова. Сама сцена розвалюється. Ті кіоски, які є в садку, стоять порожні, обросли мохом ... Робітники Новограда-Волинського останні місяці за браком нарядів одержували хліб із перебоями. Крім того, на заводі ім. Сталіна варили суп із тухлої кукурудзи» («СН» від 25 травня).
Пам’ятник Леніну, біля якого 1 травня виступали представники партійних, радянських і профспілкових організацій, згадується вже як збудований («СН» від 5 травня). Мабуть, це був тимчасовий пам’ятник із гіпсу, який мали виготовити на Баранівському фарфоровому заводі (про це повідомлялось у газеті «Радянська Волинь» від 27 вересня 1930 р.). А у 1935 р. його замінили на гранітний.
2 травня у тирі на міському стадіоні відбулися стрілецькі змагання, влаштовані райрадою ТСО-Авіахіму. Змагались вісім команд із осередків міста по 5 чоловік у кожній. Умови стрільби: відстань 25 м, ціль №6, 5 набоїв, з яких два перших показуються, положення лежачи, з руки, час — необмежений. Можливе досягнення стрільця — 25, команди — 125 очок. Перші три місця посіли: трудшкола №4 — 106 очок, земгрупа — 104, трудшкола №3 — 94. Команда міліції змагалась із командою райради ТСО. Результат: райрада — 110, міліція — 96 очок. Після командних змагань відбулися змагання між найкращими стрільцями, в яких переміг Гончарук («СН» від 5 травня).
У березні до міста прибула виїзна редакція єврейських газет «Дер Штерн» (Харків) і «Пролетаріше фон» (Київ). Перед місцевими робселькорами та організаціями поставили завдання висвітлювати у дописах переселення єврейських трудящих району на землі держфонду («СН» від 4 березня). Оголошено про вихід найближчими днями першого номера польської газети — додатку до «Соціалістичного Наступу» («СН» від 18 березня).
На засіданні президії райвиконкому, в зв’язку з переїздом голови РВК Юрченка на іншу роботу, на його місце обрали Ніщерета Павла Дмитровича («СН» від 16 квітня). Серед місцевих керівників у 1932 р. згадуються також завідуючий райфінвідділом Романов, директор Держбанку Триліський, директор ліспромгоспу Ратуш, директор маслозаводу Мешепут, начальник гарнізону Міщенко, редактор газети Бруч.
Один із жителів села Янушівка офіційно заявив через газету, що зрікається своїх «батьків-куркулів» («СП» від 4 березня).