Поминання 52/2014

31 грудня — річниця світлої пам’яті Олени Йосипівни КАЙДАНОВИЧ із села Наталівки

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть.

Чоловік, сини, донька, онуки

25 грудня минуло 9 днів, як пішов з життя дорогий нам Григорій Федосійович ІЛЬЧЕНКО

Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як ти пішов у вічність. Зі слізьми на очах схиляємо голови перед твоєю могилою і світлою пам’яттю. Нехай у цей день згадають добрим словом усі, хто тебе знав. Спи спокійно. Нехай земля тобі буде пухом, а душі — Царство Небесне.

Вічно сумуючі дружина, дочка Оксана, зять Олександр, онук Олександр, онучка Карина

24 декабря — 5 лет светлой памяти Владимира Васильевича ТУРЧЕНКО

Нам кажется, что ты в дороге, и скоро станешь на пороге. Тебя уж нет, а мы не верим, в душе у нас — ты навсегда, и боль свою от той потери не залечить нам никогда. Пусть печаль и наши слёзы не тревожат твои сны. Не зарастёт никогда та дорожка, что провела тебя в последний путь. Пригнётся в скорби калина, и добрым словом люди помянут.

Вечно скорбящие жена, сын, дочь, зять, невестка и внуки

29 грудня минає рік, як немає з нами Павла Францовича КУРОВСЬКОГО

Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідненький.

Вічно сумуючі дружина і рідні

24 декабря — 7 лет, как трагически погиб наш родной, любимый Николай Иванович КРАВЧЕНКО

Печаль в наших сердцах останется навсегда. Царство Небесное, вечная память и земля тебе пухом. Кто помнит, — помяните, кто забыл, — вспомните.

Скорбящие жена, сыновья, дочери, внуки

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

25 грудня минає 2 роки світлої пам’яті дорогого, люблячого чоловіка, батька, дідуся — Віктора Опанасовича ГОРБЛЮКА

Бог забрав до себе нашу найріднішу і найдорожчу людину. Забути — не в силі, вернути — не в змозі. Хай Господь Бог дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

З глибоким сумом дружина, дочка, син, зять, невістка, онуки

30 грудня — рік світлої пам’яті нашої колеги, гарної людини — Алли Степанівни ВАЩУК

Життя Ваше було гідним. Пам’ять про Вас буде вічною.

Колектив ЗОШ №10

Тарас Викторович ОКСАНЧУК

23.07.1995-01.01.2013 г.г.

1 января — 2 года со дня страшной трагедии, самые страшные годы в нашей жизни. Ушёл из жизни очень рано, никто не смог тебя спасти. Ты оставил глубокую душевную рану, боль, которую ничем никогда не угасить. Горбок земли молчит, молчишь и ты. Только шепот ветра, полевых цветов, трав и пение птиц разрывает тишину. А мы стоим, склонившись над могилкой, омываясь горячей слезой, молимся и ждём с небес прощения, чтобы встретиться в будущем и жить вечно с тобой.

Вечно любящие тебя и скорбящие о тебе: бабушка, прабабушка, папа, родные, друзья

29 грудня минає 40 днів, як пішов у вічність від нас Борис Іванович ПАЦЕР

20.06.1937-20.11.2014 р.р.

Це наше страшне горе, біль і велика втрата. Не віриться, що тебе немає, що ти ніколи до нас не прийдеш, не усміхнешся. Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Хто забув, —згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

У вічній скорботі дружина, сини, дочки, зяті, невістки, онуки та правнуки