У найстаршого 90-річного передплатника «Звягеля» — двісті стрибків із парашутом!

Днями ми познайомилися з одним із найстарших читачів нашого «Звягеля». Це — ветеран Великої Вітчизняної війни, новоград-волинець Петро Павлович Сумкін, якому незабаром — 90 років! З перших номерів «Звягеля» дідусь є нашим передплатником. Він створив спеціальний альбом, у якому збирає друковані статті, і не лише з нашої газети. Переглядаючи цей альбом, здається, що потрапляєш у газетний музей — стільки тут вирізок про події та людей з Новограда.
Колись Петро Павлович був дуже активним ветераном, відвідував школи із розповідями про війну. У воєнні роки він був десантником — має двісті стрибків із парашутом! Десантникам, каже, нічого не страшно. Розповідає, що, окрім воєнних нагород, удостоєний участю у воєнних парадах у Москві, бачив Сталіна. Про доблесні подвиги товаришів по службі може згадувати годинами — попри поважний вік, має добру пам’ять.
Втім, здоров’я, на жаль, дідусь не має. Він є інвалідом війни, а ще — доглядає прикуту до ліжка дружину, з якою прожили вже 65 років. На почесному місці у кімнаті, поруч із бойовими медалями, — фото золотого весілля подружжя. Там вони усміхнені і щасливі, хоч на той час їхньому почуттю виповнилося півстоліття. Після того минуло ще півтора десятка літ, а мені подумалося: цінність цього покоління, окрім іншого, ще й у тому, що люди уміли цінувати тих, з ким разом — і у радості, і у горі. Разом подружжя й 90-річчя кожного з них у цьому році мають відзначити!
Він завжди багато читав, у тому числі — пресу. Статті, що особливо припадали до душі, старанно, під рубриками, зберігає у альбомі. Мені приємно було побачити тут і свої власні газетні матеріали, і статті колег зі «Звягеля» та інших місцевих видань. Гадаю, приємно буде і листоноші Юлії Бондар, котра усі ці роки приносить ветерану «Звягель» і вважає дідуся одним із найбільших оптимістів серед своїх передплатників. Бо стаття про листоношу, яка 28 років вже віддала цій професії, — теж є у альбомі дідуся.
23 лютого Петро Павлович святкуватиме своє 90-річчя. Каже, що нічого йому не треба — разом із дружиною їх приїхав доглядати син з російського Норильська. Ось і ялиночки стареньким у кімнатах поставив, і ліки купує… Будьте здорові, Петре Павловичу, і ще довго читайте нашу газету! Тепер і ви є героєм однієї з наших статей, яка, сподіваємося, поповнить ваш унікальний альбом.