У Чижівці «Країна майстрів» здивувала різноманітністю виробів
- Село і люди
- 76
- коментар(і)
- 23-01-2015 23:46
Українські народні традиції та звичаї завжди дивували своєю красою та оригінальністю. Чи не найбільшу цікавість викликали вироби народних умільців. Саме вони є одним із носіїв українських традицій, які передаються з покоління в покоління. Вже багато років поспіль у Новограді-Волинському народні уміння демонструють у «Містечку майстрів». А от у селі Чижівка подібне «Містечко» організували вперше.
20-22 січня у місцевому Будинку культури відбувся аналог «Містечка майстрів» під назвою «Країна майстрів». Цей захід планувався вже давно, а от реалізували його саме після різдвяних свят. Організаторами такого містечка стали завклубом В.М.Кузьменко та художній керівник С.М.Іванцов. Відкрив «Країну майстрів» колектив «Намисто» 20 січня, о 12 год. Серед присутніх гостей була Іванна Конончук — методист районного відділу культури, яка також виконала 3 пісні для майстрів.
Свої уміння продемонстрували близько трьох десятків сільських майстрів, які здивували різноманіттям виробів. Наймолодший, 6 років, малює, а найстарший (за 70 років) — виготовляє з бісеру.
Неможливо було не помітити вишиванки О.М.Гнітецької, майстра народної творчості художньої вишивки, бібліотекаря. Вишиває переважно хрестиком. Її рушники, серветки, наволочки, скатертини прикрашають не лише її власну оселю, а й багато обласних та районних свят, про що свідчать дипломи, грамоти, подяки й цінні подарунки.
«Найбільше за все я люблю вишивати. Вже у п’ять років з’явилися мої перші дитячі роботи. І досі із захопленням згадую, як на святі «Лесині джерела» мої роботи купували поляки, росіяни та інші гості міста. Також пригадую, як у Музеї родини Косачів вишивали рушник «Єднання України» разом із кращими вишивальницями міста та тодішнім міським головою М.П.Боровцем», — з посмішкою розповідає Олена Михайлівна.
Приємно вразили вироби Ю.Л.Шакури, вчительки трудового навчання, художньої культури, яка також проводить гурткову роботу. Юлія Леонідівна з самого дитинства вишиває, довгий час робить вироби з бісеру і ось вже як 3 роки виготовляє оригамі. Їй подобається бути в русі, займатися чимось новим, виготовляти власними руками різні речі. Про те, звідки з’явилася ідея виготовляти з паперу, розповідає: «Одного разу ми разом із дітьми зробили лебедя зі звичайного шматочка паперу. Діти зробили й забули, а я серйозно зацікавилася оригамі. Згодом вирішила використати це, щоб захопити дітей чимось новим». Все, що виготовляє, майстриня робить задля свого задоволення, а не слави. Багато своїх виробів дарує рідним та друзям.
Така ініціатива, провести «Країну майстрів» у Чижівці, зацікавила односельчан, які із задоволенням приходили подивитися на експонати.
О.Й.Бакун, пенсіонер: «Мені дуже сподобалося. Коли я дивилася на вишивки, то здавалося, що потрапила у дитинство. Хотілося б, щоб таке проводили щороку, адже діти будуть цікавитися, вчитися нового. З упевненістю можу сказати, що мої односельчани — талановиті. І молоде, і старше покоління».
А.В.Левчук, вчитель світової літератури та російської мови: «Сама атмосфера виставки підштовхнула мене до пошуку скрізь бачити творчих людей. Зокрема, і у мене з’явилося бажання творити щось подібне. А також, окрема подяка всім майстрам виставки, дивлячись на їхню клопітку роботу, приємні та позитивні враження залишилися надовго».
20-22 січня у місцевому Будинку культури відбувся аналог «Містечка майстрів» під назвою «Країна майстрів». Цей захід планувався вже давно, а от реалізували його саме після різдвяних свят. Організаторами такого містечка стали завклубом В.М.Кузьменко та художній керівник С.М.Іванцов. Відкрив «Країну майстрів» колектив «Намисто» 20 січня, о 12 год. Серед присутніх гостей була Іванна Конончук — методист районного відділу культури, яка також виконала 3 пісні для майстрів.
Свої уміння продемонстрували близько трьох десятків сільських майстрів, які здивували різноманіттям виробів. Наймолодший, 6 років, малює, а найстарший (за 70 років) — виготовляє з бісеру.
Неможливо було не помітити вишиванки О.М.Гнітецької, майстра народної творчості художньої вишивки, бібліотекаря. Вишиває переважно хрестиком. Її рушники, серветки, наволочки, скатертини прикрашають не лише її власну оселю, а й багато обласних та районних свят, про що свідчать дипломи, грамоти, подяки й цінні подарунки.
«Найбільше за все я люблю вишивати. Вже у п’ять років з’явилися мої перші дитячі роботи. І досі із захопленням згадую, як на святі «Лесині джерела» мої роботи купували поляки, росіяни та інші гості міста. Також пригадую, як у Музеї родини Косачів вишивали рушник «Єднання України» разом із кращими вишивальницями міста та тодішнім міським головою М.П.Боровцем», — з посмішкою розповідає Олена Михайлівна.
Приємно вразили вироби Ю.Л.Шакури, вчительки трудового навчання, художньої культури, яка також проводить гурткову роботу. Юлія Леонідівна з самого дитинства вишиває, довгий час робить вироби з бісеру і ось вже як 3 роки виготовляє оригамі. Їй подобається бути в русі, займатися чимось новим, виготовляти власними руками різні речі. Про те, звідки з’явилася ідея виготовляти з паперу, розповідає: «Одного разу ми разом із дітьми зробили лебедя зі звичайного шматочка паперу. Діти зробили й забули, а я серйозно зацікавилася оригамі. Згодом вирішила використати це, щоб захопити дітей чимось новим». Все, що виготовляє, майстриня робить задля свого задоволення, а не слави. Багато своїх виробів дарує рідним та друзям.
Така ініціатива, провести «Країну майстрів» у Чижівці, зацікавила односельчан, які із задоволенням приходили подивитися на експонати.
О.Й.Бакун, пенсіонер: «Мені дуже сподобалося. Коли я дивилася на вишивки, то здавалося, що потрапила у дитинство. Хотілося б, щоб таке проводили щороку, адже діти будуть цікавитися, вчитися нового. З упевненістю можу сказати, що мої односельчани — талановиті. І молоде, і старше покоління».
А.В.Левчук, вчитель світової літератури та російської мови: «Сама атмосфера виставки підштовхнула мене до пошуку скрізь бачити творчих людей. Зокрема, і у мене з’явилося бажання творити щось подібне. А також, окрема подяка всім майстрам виставки, дивлячись на їхню клопітку роботу, приємні та позитивні враження залишилися надовго».
Людмила ПЕТРУК
Коментарі відсутні