Поминання 5/2015

3 лютого минає 10 років, як пішов з життя Андрій Борисович ЛАВРЕНЮК

Низько вклоняємося перед пам’яттю про тебе. Царство Небесне і вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Мама, діти

2 лютого минає 2 роки, як пішла від нас дорогенька, любляча дружина, матуся, бабуся — Людмила Леонідівна КОВАЛЬСЬКА

Плаче небо, плачуть зорі від страшного горя. Плаче місяць, сльози витирає, бо він дуже добре знає, як сумує вся наша родина. Мамо, матінко, матусю рідна, як без тебе жити. Хочемо місяць ясний попросити, щоб освітив твою дорогу. Спи, рідненька, спочивай і забудь тривогу. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, невістки

31 січня минає рік з дня смерті Франца Уляновича КУХАРСЬКОГО

Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Всі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство тобі Небесне і вічний спокій душі.

Сумуючі дружина, діти, онуки, правнуки, рідні

31 січня — 40 днів, як пішов з життя дорогий нам Микола Йосипович ВОЛКОВ

На душі — біль, печаль і сум. Та пам’ять про тебе ніколи не згасне у наших серцях. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі дружина, діти, внуки

4 лютого — 40 днів світлої пам’яті люблячого батька — Віктора Миколайовича ПРАВОСЛАВСЬКОГО

Пробач, що не змогли тебе спасти, пробач, що не змогли тобі допомогти. Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Вічний спокій твої душі. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Сумуючі рідні

2 лютого минає 9 днів, як пішла від нас дорогенька, любляча матуся, турботлива бабуся, дружина — Надія Іванівна САЛКО

Серце плаче і тремтить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненька, печаль не проходить і серце болить. Навіки покинула ти нас, дорогенька, як важко без тебе нам жить. Царство тобі Небесне. Вічний спокій твоїй душі. Усі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки

30 января проходит 4 года со дня трагической смерти Николая КРАВЦА

Твои глаза...мы помним их, мы помним голос и улыбку, твой почерк и в тетради стих, и руки те, и ту походку. Ты больше жизни, больше неба, ты дорог нам, как белый мир, и не сыскать нам человека, который был бы так любим. Ушёл из жизни очень рано и не найти больше покой, а сердцу больно, сердце в ранах, от расставания с тобой. Ты приходи — мы будем рады, во сне явись, поговорим, не забывай, просим, не надо. Мы ЛЮБИМ... ПОМНИМ… СКОРБИМ...

Вечно скорбящие родные, близкие, друзья

Пока не меркнет свет, пока горит свеча...

3 февраля — 40 дней со дня смерти дорогого нам человека — Игоря Станиславовича ПАНАСЮКА

Да будет пухом белым для тебя земля! Пусть ангелы хранят тебя на небе! Все помнят, любят, по тебе скорбя, но до сих пор никто не хочет верить… Все, кто знал, вспомните вместе с нами добрым словом и тихой молитвой.

Родные и близкие, друзья

29 січня — 5 років світлої пам’яті чоловіка, люблячого батька, дідуся — Петра Никифоровича МАРЧУКА

Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Минають дні, роки, а серця наші не можуть змиритися з тяжкою втратою. Царство Небесне твоїй добрій душі та вічна пам’ять.

Сумуючі дружина, діти, зять, невістка, онуки

СПІВЧУТТЯ

ТОВ ВКФ «Смолка» висловлює глибоке співчуття майстру консервного цеху Марії Василівні БОБЕР з приводу раптової смерті чоловіка — Степана Петровича БОБРА

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

30 січня — чотири роки, як перестало битися серце Ніни Антонівни НЕСТЕРУК

Рідненька наша! Як важко і сумно стало жити без тебе! Ти так рано покинула нас, запала тиша в домі, не так ясно світить сонечко, серце плаче і душа болить. Як нам не вистачає тебе та поради від тебе, рідненька! Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі син із сім’єю, сестри, брат, племінники та вся родина

4 февраля — 40 дней, как нет с нами Александра Александровича ЗУБЛЕВСКОГО

Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз. Зачем судьба была жестока, как рано ты ушёл от нас.

Вечно скорбящие жена и сыночек