Поминання 8/2015
- Поминання
- 641
- коментар(і)
- 20-02-2015 20:32
Дмитро Пилипович Розгон Десять років минуло з того дня, як немає тата. Але весь цей час, я переконана, він залишався зі мною, мій ангел-охоронець: оберігав від лиха, підтримував у тяжкі хвилини, розділяв мої радості і невдачі, вчив вірити в краще і боротися до кінця. Я досі пам’ятаю його приємний хриплуватий голос, світлу посмішку, добрий, але чомусь завжди сумний, погляд. З любов’ю і теплом згадую наші короткі зустрічі. Образ батька назавжди залишиться – в його картинах, віршах, благородних вчинках, в моїх думках і в моєму серці. Адже людина жива, доки живе пам’ять про неї. Уляна РОЗГОН |  |
23 лютого минає 40 днів, як у розквіті сил обірвалося два молодих життя подружньої пари — Людмили і Руслана НАГОРНЮКІВ Світла і добра пам’ять цим прекрасним людям. Хай Бог оберігає їхні душі. З любов’ю та сумом колектив ЦРД «Дельфін» |   |
20 лютого минає річниця світлої пам’яті, як під час сутичок у Києві, на Майдані, пострілом у груди, було вбито Героя Небесної сотні Олександра БАЛЮКА з села Пилиповичі Йому судилося прожити неповних 40 років і покласти своє життя за краще майбутнє України. Посмертно Олександру присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота зірка» «За громадську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності». Хороший син, брат, односельчанин. Світла пам’ять про тебе — назавжди у наших серцях. Батько, брат з сім’єю |  |
Кажуть, Бог забирає найкращих… 21 лютого минає 40 днів, як немає з нами Валентина Миколайовича ПОДЕЙКА Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. На душі — біль, печаль і сум: тож пам’ять про тебе ніколи не згасне у наших серцях. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі. Сумуючі дружина, син, дочка. зять, внуки і правнучка |  |
23 февраля — год, как нет с нами любимой доченьки — Виктории БРАЦЮК Твои глаза… мы помним их, мы помним голос и улыбку, твой почерк и в тетрадке стих, и руки те, и ту походку. Ты — больше жизни, больше неба, ты дорога нам, как белый мир, и не сыскать нам человека, который был бы так любим. Ушла из жизни очень рано, и не найти больше покоя, а сердцу больно, сердце в ранах, от расставания с тобою. Ты приходи — мы будем рады, во сне явись — поговорим, не забывай, просим, не надо. Мы любим, помним, скорбим. Вечно скорбящие мама, папа, брат, родные |  |
22 февраля — 8 лет, как перестало биться сердце Николая Николаевича КОВАЛЯ Но на небе ярче всех ночью светит лишь звёздочка одна. Она светит для меня. Я смотрю. Сердце моё сжимается, но я держусь, креплюсь и к тебе улыбаюсь. Ты об этом знаешь и меня понимаешь. Спи спокойно, мой сынулька, плачет, скучает по тебе твоя мамулька. Царство тебе Небесное, пухом земля. А кто знал моего сыночка, — вспомните добрым словом и помяните. Скорбящая мама |  |
20 февраля — три года светлой памяти сыночка — Николая Петровича ШАБАДЕЯ Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз. Зачем судьба жестокая так рано разлучила нас. Душа болит от скорбной муки, теперь навечно мы с тобой в разлуке. Приходи, мы будем рады, во сне явись, — поговорим, не забывай, просим, не надо. Любим, помним, скорбим. Родные, близкие, друзья |  |
25 лютого минає 20 років, як немає з нами найдорожчого батька і дідуся — Євгена Степановича АНДРІЮКА Якби ти міг ще довше жити, були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідненький. Вічно сумуючі діти, онуки |  |
22 лютого — 40 днів світлої пам’яті дорогої та люблячої мами і бабусі — Софії Григорівни МАСЛЕНЧУК Немає в світі слів, щоб передати наше горе. Ти дуже хотіла жити, але страшна хвороба забрала тебе від нас. Печаль не проходить і серце болить. Тебе нема і більше вже не буде, та пам’ять про тебе, дорога наша, завжди буде жити в наших серцях. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі. Дочка, зять, син, невістка, онуки |  |
Коментарі відсутні