Поминання 27/2015
- Поминання
- 538
- коментар(і)
- 03-07-2015 23:15
Спіть спокійно вічним сном 5 липня — 19 років світлої пам’яті Петра Васильовича ОСТАПЧУКА Світла пам’ять про вас назавжди залишиться в наших серцях. Вічний спокій Вашій душі та Царство Небесне. Сумуючі дочки Галя і Катя, онуки та правнуки | |
2 липня минуло 2 роки, як пішла з життя наша дорога сестричка, хрещена, кума — Зіна Павлівна АРТЕМЧУК Низенько вклоняємося перед твоєю світлої пам’яттю, і скільки б не минуло часу — ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. А Господь хай посилає тоі Царство Небесне. Сумуючі рідні | |
Іван Степанович ДЕМЧУК Ти — зірка золота у недосяжнім світі. До тебе нам повік не долетіти… За тебе молимось, щоб там на небесах ти був щасливий у нових світах. Дружина, донька, онуки | |
1 липня минуло 15 років, як пішов з життя люблячий син, тато і чоловік — Вадим БЕЛЯЄВ Пішов від нас ти так раптово й дуже рано. Ніхто не знав, не відчував біди. Тепер на серці — тривожна рана, бо ти пішов не на годину — назавжди. Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Вічно сумуючі мама і рідні | |
1 липня минуло 15 років, як пішов з життя Вадим Вікторович БЕЛЯЄВ Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться у наших серцях. Спи спокійно, наш рідний. Царство Небесне та вічний спокій твоїй добрій душі. Сумуючі дружина, син, мама, сестра, брат та всі рідні | |
8 липня — 40 днів, як пішов з життя дорогий батько, свекор та дідусь — Володимир Степанович КОЗАЧОК Чому так рано обрій твій погас, і так раптово ти пішов від нас. Та доки будем ми на світі жити, — не згасне пам’ять, не зів’януть квіти. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останній путь, похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Лебединим пухом тобі земля і Царство Небесне. Вічно сумуючі сини, невістки, онуки, всі рідні | |
5 июля — 5 лет, как с нами нет любимого человека, любящего отца, доброго, щедрого дедушки — Виктора Семёновича ЕРМАКОВА Пусть проходят дни и летят года, Жена, дети, внуки | |
6 липня минає 2 роки, як пішов у вічність дорогий чоловік, батько, дідусь — Борис Сергійович МЕЛЬНИЧУК На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе нема і більше вже не буде, та пам’ять про тебе житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненький. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічно сумуючі дружина, діти, онучка | |
2 липня минуло 2 роки, а 6 липня — 21 рік, як немає з нами Галини Сергіївни та Павла Олексійовича КІТЛІЙЧУКІВ Пройшли роки, як ви пішли від нас. Та нам завжди не вистачає ваших мудрих порад та любові. Хто знав, — пом’яніть добрим словом. З глибоким сумом діти, онуки та правнуки | |
1 липня — річниця світлої пам’яті Миколи Васильовича КРИВОРУКА Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Царство Небесне тобі. Сумуючі дочка, син, внуки, рідні | |
6 липня — 40 днів світлої пам’яті нашого дорогого чоловіка, тата, дідуся — Валентина Макаровича КОСЮКА Ви так рано пішли із життя, і ми не в силах були Вас врятувати. Рветься на частини серце, болить душа і не віриться, що Вас вже немає серед нас. Любимо, пам’ятаємо і вічно берегтимемо у нашій пам’яті Ваш світлий образ. Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та правнучки |
Коментарі відсутні