Чи відбудеться реструктуризація зобов’язань за кредитами в іноземній валюті: на що розраховувати позичальникам?

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Я маю валютний кредит, який брав у 2007 році. Із новин дізнався, що Верховна Рада ухвалила Закон про валютні кредити. Чи вступив у силу цей Закон та що він передбачає?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
2 липня під тиском громадських активістів Верховна Рада України все ж таки ухвалила в третьому читанні та в цілому Закон України «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті».
Законодавчий акт спрямований на захист прав та законних інтересів споживачів фінансових послуг, мінімізацію негативних наслідків девальвації національної валюти для фізичних осіб — резидентів України, які мають невиконані зобов’язання в іноземній валюті за договорами споживчого кредиту, у тому числі, забезпечені іпотекою, укладеними з банками та іншими фінансовими установами, що діють на території України, та іншими особами, яким відступлені права вимоги за такими договорами, шляхом встановлення порядку та умов реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України.
Згідно з Законом, кредитори за письмовою заявою позичальників, які мають невиконані (на момент набрання чинності цим Законом) зобов’язання за споживчими кредитами, зобов’язані провести реструктуризацію зобов’язань за такими споживчими кредитами на умовах і в порядку, визначених цим Законом.
Кредиторам забороняється встановлювати для позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь при проведенні реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.
Для проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами кредиторам забороняється вимагати від позичальників надання будь-яких інших документів, крім письмової заяви.
Законом визначено порядок реструктуризації зобов’язань за споживчими кредитами, згідно з яким реструктуризація зобов’язань позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків (далі — залишок заборгованості за споживчим кредитом), здійснюється шляхом зміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитом на національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору.
Реструктуризація зобов’язань за споживчим кредитом оформлюється договором, у якому зазначаються:

• сума зобов’язання в національній валюті України;


• відсоткова ставка за користування кредитними коштами, яка не може перевищувати відсоткової ставки, встановленої основним кредитним договором в іноземній валюті, зобов’язання, за яким реструктуризуються;


• графік платежів за споживчим кредитом, в якому визначається розмір щомісячного платежу на весь період дії договору про реструктуризацію зобов’язань за споживчим кредитом.

Законом також встановлено мораторій на стягнення майна та строк його дії протягом двох років.
Даний закон вступить у дію після його підписання Президентом України.
Але, як вбачається з реакції Президента, він навряд чи його підпише та, скоріше за все, скористається своїм правом вето.
Українські депутати поставили під загрозу стабільність економіки, проголосувавши Закон про реструктуризацію валютних кредитів. Про це заявив Президент України Петро Порошенко в ефірі одного з українських каналів.
«Те, що мене дуже розчарувало і викликало велику стурбованість з приводу майбутнього коаліції і майбутнього парламенту, — це вчорашнє голосування про реструктуризацію валютних кредитів. На жаль, ті, хто голосував, я побачив популістів-політиків, які, намагаючись сподобатися тій чи іншій частині суспільства, ставлять під загрозу фінансово-банківську систему країни, стабільність економіки, роздаючи нездійсненні обіцянки», — наголосив Петро Порошенко.
Особисто я не можу погодитися з такою позицією Президента, та навпаки вважаю, що цей Закон — один із небагатьох, який спрямований на реальний захист людей та не завдасть жодної шкоди.
По-перше, внаслідок бездарної та непрофесійної роботи Уряду та Нацбанку, обвалу національної валюти, і так більшість позичальників взагалі не платять ці кредити, внаслідок чого десятки тисяч людей із маленькими дітьми взагалі можуть опинитись просто на вулиці.
По-друге, у випадку набрання чинності цим Законом, банки навпаки отримають реальні, а не віртуальні кошти, які винні боржники.
І по-третє, ігнорування цієї досить актуальної проблеми з боку високопосадовців та лише порожні обіцянки призводять до соціальної напруги та ще більшої нестабільності й так доведеної до краху банківської системи.