ПОКИ ДІЖДЕШСЯ — ОКОЛІЄШ…

Це ми про автобуси. «Тройку». Як з’ясувалося, тепер по цьому маршруту до десятої ранку (на годину) ходить чотири автобуса, а з десятої до третьої дня – два. Чому так? Адже вдень людей їздить не менше, ніж і в інші години доби. В обідню перерву взагалі не можна влізти в автобус, коли діти повертаються зі школи, а дорослі з базару чи ще звідки. Тож, люди лишаються мерзнути на вулиці.
Ціни на квитки підняли, графік руху порушили, інтервали збільшили, і ніде про це не повідомляється: коли ті автобуси ходять, як ходять?
За перевізника пана Лановенького, який раніше обслуговував цей маршрут, краще було. Знали, що через 15-20 хвилин буде автобус. Заходив автобус і на новий смолківський масив. Та коли став новий перевізник – рейс зняли. Цікавилися: чому? Один з водіїв сказав: «Не положено. Нема там зупинки».
Стосовно зупинок. В районі десятої школи була зупинка. Хоч вона і на ладан дихала, але старих людей рятувала, бо було де присісти. Зупинку цю ще влітку розвалили, лишивши купу сміття. Для чого — невідомо. Так, може, й тут відміните рейс, га? Адже зупинки нема!
Тож, коли, зрештою, почнете думати про людей? Чи, насамперед, — власне збагачення?