ПОМИНАНИЯ 49/2008

6 грудня минає 10 років, як перестало битися серце нашої дорогої матусі, бабусі, дружини Марії Іванівни КРАВЧУК

Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі, любов щоб наша тебе гріла, щоб пам’ять на землі зоріла. Нехай всі, хто знав, — згадають і пом’януть в цей день.

Сумуючі чоловік, діти, онуки

5 грудня минає 9 днів з дня передчасної смерті нашого дорогого Василя Івановича ДУБОВЦЯ

Ти пішов від нас, залишивши назавжди біль, смуток у наших серцях. Хто знав його, — пом’яніть і згадайте добрим словом. Царство небесне, вічний спокій душі твоїй.

Сумуючі всі рідні

7 грудня минає рік, як не стало з нами найдорожчої нам людини Степана Лаврентійовича ЛУК’ЯНЧУКА

Протягом цілого року ми так і не змогли змиритись, що тебе, тату, немає з нами. Бог наділив тебе надзвичайною добротою, чуйним серцем і мудрістю. Ти, як Янгол Охоронець, завжди з’являвся там, де потрібна була поміч і підтримка. Таким ти, татусю, назавжди залишишся в наших серцях і пам’яті. Царство тобі небесне і вічна пам’ять.

Сумуючі і люблячі діти, онуки і правнучка

4 декабря — 9 лет светлой памяти Риммы Фёдоровны ДИМЕНЮК

И не забыть, и не вернуть.

Лишь с болью в сердце жить осталось.

Как жестока судьба, что тебя отняла.

И не найти в мире слов,

Описать наше горе.

Тому, кто дорог был при жизни, от тех, кто любит и скорбит

10 декабря проходит 40 дней как не стало с нами хорошего друга Виктора Борисовича ПЕТРУКА

И нет тебя, и все вокруг молчит… Ушел внезапно ты, а сердце так болит!!! Ты только начинал жизнью наслаждаться, а нам пришлось с тобою расставаться! Поток машин нам скучен без тебя, скажи, зачем жестока так судьба?! Ушел ты в небо, как стая белых лебедей, красиво, тихо… Оставив дорогих людей… Ты знай — мы помним о тебе, скучаем. Пусть небо для тебя там будет Раем, земля тебе пусть будет пухом. Для нас ты был хорошим другом!

Вечно скорбящие друзья