Поминання 39/2015

19 вересня раптово пішов з життя Микола Васильович Шевчук

Колектив ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» з глибоким сумом та душевним болем сприйняли звістку про передчасну смерть колеги — Людини з великим серцем. У нашій пам’яті він залишиться справедливою, відповідальною, доброзичливою, чуйною людиною. Глибоко сумуємо і висловлюємо своє співчуття родині, поділяємо Ваше горе в цю скорботну годину. На душі — біль, жаль, сум.

Колектив ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез»

28 вересня — 9 днів, як передчасно пішла з життя Ірина Андріївна ЗАЛУЖНА з с.Майстрів

Важко підібрати слова, щоб виміряти ними наш біль. Не можемо повірити, що тебе немає, ти у пам’яті з нами будеш назавжди.

Чоловік, рідні

4 вересня зупинилося серце найдобрішого братика — Юрія Петровича КОСТЮКА, який проживав у с.Потік Миронівського району Київської області

14.09.1955-04.09.2015 р.

Моя кровиночка остання, як мені важко на душі.... Ми завжди пам’ятатимемо тебе. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

З глибоким сумом сестри Тамара і Катерина з Донецька

25 вересня минає рік, як немає з нами дорогої нам людини — Ольги Севастянівни КРАВЧУК

Світла пам’ять про тебе завжди житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій твоїй добрій душі. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

У безмежній скорботі чоловік, діти, онуки, всі рідні

26 вересня минає 9 днів, як перестало битися серце дорогої нам людини, люблячого сина, батька — Олега Миколайовича БОНДАРА

Пішов від нас ти так раптово й дуже рано. Ніхто не знав, не відчував біди. Тепер на серці тяжка рана, бо ти пішов не на годину — назавжди. Спи спокійно, наш рідненький. Царство Небесне і вічний спокій тобі.

З глибоким сумом тато, мама, дідусь, сестра, брат, швагро, син та всі рідні

25 вересня — минає рік, як перестало битися серце дорогої нам людини, чоловіка, батька, дідуся — Івана Петровича АНТИПЧУКА

Ти пішов від нас назавжди, залишивши біль і печаль в наших серцях. Життя — єдина мить, для смерті — вічність ціла... Де взяти стільки слів, щоб висловити тугу, де взяти стільки сліз, щоб виплакати горе... Спливають дні, минає час, а біль непоправної втрати не стихає в наших серцях. Твій голос, посмішка, погляд — завжди у нашій пам’яті. Рідний наш, ми завжди пам’ятатимемо і любитимемо тебе таким, яким ти був. Спи спокійно, нехай ніщо не тривожить твій вічний сон. Земля тобі лебединим пухом. Царство Небесне твоїй світлій, добрій душі. Просимо всіх, хто знав Івана Петровича, пом’янути його добрим словом і святою тихою молитвою.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

23 вересня минуло 5 років, як не стало нашої рідної матусі, бабусі — Марії Яківни ПИЛИПЮК, а 24 вересня минуло 2 роки, як не стало нашого дорогого батька, дідуся — Петра Петровича ПИЛИПЮКА

Ви пішли в небуття, звідки нема вороття, але пам’ять про Вас пронесем через все життя. Стискається серце, збігає сльоза, ми й досі не можем повірити, що Вас нема. Хто пам’ятає, — не забувайте, хто забув, — згадайте.

З глибоким сумом діти, онуки, правнуки

26 вересня — рік світлої пам’яті нашої дорогої Галини Кирилівни ПАПЧЕНКО

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі жінка й мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки