Кому не подобається повернення миру?

В Україні прослідковується дивна закономірність — чим тихіше стає на фронті, чим менше гине наших хлопців, чим далі за рахунок дипломатичних зусиль ми просуваємось до того, щоб російські окупаційні війська та терористи вийшли з окупованих районів Донбасу, тим голосніше лунає критика самої логіки процесу мирного врегулювання на Сході.
Але через пару днів після Парижу опозиція раптово притихла. Говорити стало нічого, адже фейкові вибори на Донбасі скасовано, а від лінії розмежування розпочалось відведення танків та артилерії менше 100 мм — це реальні результати переговорів у нормандській четвірці.
Тим часом в Україні, нагадаємо, відбуваються місцеві вибори, тож є всі підстави сподіватись на дискусію саме з місцевих проблем. Проте, напевно, в штабах опозиційних партій вважають, що одні вигуки «зрада» переконають виборців у їхніх здібностях для місцевої влади. Та, напевно, й розмовляти політичним демагогам із місцевими громадами особливо ні про що.
Однак, поки що виборців одні вигуки не переконали. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного в період із 17 по 27 вересня, підтримка «Укроп», радикалів та свободівців перебуває десь у межах статистичної похибки — 1,8%, 2,6% та 1,6% відповідно.
Є ще одна причина для помітних неозброєним оком спроб штучно «підігріти» політичну ситуацію в Україні. Путін мріє розхитати стабільність у нашій державі — утворити внутрішній фронт, щоб домогтися дострокових виборів парламенту, а можливо, і Президента. Тому що міжнародний тиск та тверда позиція українських переговорників змушують його йти на поступки та, фактично, відповзати з Донбасу.
Ніхто не каже, що це вдається легко, втім, посудіть самі — саме після зустрічі у Парижі на лінії зіткнення встановилася повна тиша. Серйозно розширено повноваження ОБСЄ, спостерігачі якої отримають доступ до всіх окупованих територій.
«Нарешті ОБСЄ повинні мати безперешкодний доступ, увага до неконтрольованої ділянки україно-російського кордону. Коли? Зараз. Ми наголошуємо, що вивід іноземних військ має відбутися зараз без будь-якої прив’язки до виборів, і це чітко написано в Мінських домовленостях, чітко підтверджено керівниками Франції і Німеччини, і повідомлено про те, що є відповідальність. Яка відповідальність? Санкції, посилення і продовження», — заявив Петро Порошенко, коментуючи переговори в Парижі.
Без миру не буде зростання економіки. Мир — це перший крок. Без свідомого вибору українців на місцевих виборах, коли ми оцінимо реальні справи, а не «красивий галас в телевізорі», ми ризикуємо втратити країну. Ціна виборів — висока, бо критикани, популісти і сепаратисти хочуть дорватися до влади на місцях, аби далі рвати країну.
Єдина політична сила, яка чесно може використовувати гасло про найдорожче — мир в країні, — це президентська «Солідарність». Бо мир на собі відчувають всі українці, і це найбільше не подобається всім тим політиканам, які збиралися робити вибори на критиці влади під псевдопатріотичними гаслами «війни до останнього патрона».