Поминання 43/2015

17 жовтня перестало битися серце дорогої і рідної нам людини — Клавдії Володимирівни БЕЗЗАБАРНОЇ

Серце плаче і болить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті — найдорожчої людини вже нема. Царство тобі Небесне. Вічний спокій твоїй душі. Усі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом, тихою молитвою.

Вічно сумуючі чоловік, сини, невістки, онуки, правнуки, рідні

27 жовтня минає 40 днів світлої пам’яті Олега Миколайовича БОНДАРА

Закотилося у вічність життя, ніби сонце сховалось за обрій. З того світу нема вороття, розуміємо це ми сьогодні. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи, але не в силах ми змінить Господню волю у житті. Тебе ніколи не забудем — назавжди ти в наших серцях. Вічний спокій твоїй душі.

Тато, мама, синочок та усі рідні

21 октября — 13 лет, как ушёл из жизни наш дорогой муж, отец, дедушка — Николай Васильевич НАЛИВАЙКО

Проходит время, печаль живёт с нами рядом. Нам так хотелось, чтобы ты радовался жизни…

Скорбящие жена, дочь, зять, внук

22 жовтня минає рік, як пішов з життя Микола Федорович ВОЗНЮК

Тебе вже нема, тільки ми все не віримо. Ти в нашій душі — назавжди. Біль втрати ніколи, мабуть, не залікуємо. У спогадах — ти! У думках наших — ти!

Сумуючі дружина, діти, невістки та рідні

40 днів, як трагічно пішов з життя Олександр Петрович МЕЛЬНИЧУК

Життя вділило тобі мало літ. Світла пам’ять завжди житиме в наших серцях. Ти пішов від нас і залишив печаль і сльози. Царство Небесне, вічний спокій, наш рідний синочок.

Вічно сумуючі батько, мати, сестра, племінник Максим

24 жовтня минає 5 років, як пішла з життя дорога нам людина — люблячий чоловік, татусь та дідусь — Ян Клеменсович СУХОДОЛЬСЬКИЙ

Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, на серці лиш глибока рана, прости, ріднесенький, прости. Такого рідного, святого, такого доброго, як ти, такого щедрого, простого вже нам ніколи не знайти. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та велика родина

24 октября 2015 исполняется пять лет, как нет с нами нашего любимого папы, мужа и дедушки — Алексея Петровича БОНДАРЕВСКОГО

Наши близкие не умирают,

Возвращаются тёплым дождём...

Возвращаются даже из рая,

Чтоб увидеть, как любим и ждём.

Пробежав по садам и по полю,

Напоив и цветы, и леса,

Подышав родным воздухом вволю,

Поднимаются ввысь — в небеса...

Поднимаются ввысь — испарением,

Превращаясь в облако вновь...

И опять... проливаются ливнем,

Чтоб увидеть нашу любовь...

НАШИ БЛИЗКИЕ НЕ УМИРАЮТ...

ПОМНИМ, ЛЮБИМ, СКОРБИМ...

Дочери, жена и внуки

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи…

25 жовтня минає 20 років, як пішла з життя Ольга Василівна БЕЛЯК

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі син, невістка, внуки