Мирослав Дочинець: «Книжка має давати знання, світло і задоволення»

У НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ ЗАВІТАВ ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК
Його проза перекладалася російською, угорською, словацькою, румунською, польською, французькою, італійською, англійською, японською мовами. Не докладаючи надмірних зусиль у плані реклами, Мирослав Дочинець за декілька років став одним із найбільш читабельних українських авторів. Виявляється, секрет цього простий: лише потрібно добре писати.
Познайомитися з письменником та його творчістю отримали можливість і жителі Новограда-Волинського. Зустріч відбулася 31 жовтня у Музеї родини Косачів. Мирослав Іванович одразу зазначив: «Новоград-Волинський — це місто, яке справді робить таланти. За дві години я встиг насититися його енергетикою».
Мирослав Дочинець — один із найзагадковіших сучасних українських письменників. Мешкає на Закарпатті і здебільшого описує сюжети рідного краю через призму власного оригінального бачення. Мабуть, тому його твори стають бестселерами.
Шанувальники творчості знають його за такими творами як «Вічник. Сповідь на перевалі духу», «Многії літа, благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона — як жити довго в щасті і радості», «Бранець Чорного лісу», «Лис у винограднику», «Хліб і шоколад», «Горянин. Води Господніх русел», «Світован. Штудії під небесним шатром», «Криничар». Для тих читачів, які мало знайомі з творчістю Мирослава Дочинця, було цікаво послухати із вуст самого автора тези як основні думки з кожної його книжки. Присутніх цікавило те, як сам автор розповідає про свої дітища — свої твори.
Мирослав Дочинець повідав про те, що власні книги не перечитує. А коли пише, то ніколи не уявляє читача — його вік, освіту, рід занять, віросповідання: «Ми маємо писати, немов дихати. Пропускати через себе все те, що побачили та відчули у житті. Адже добра книга читає нас, а не ми її».
Із сучасних митців письменнику імпонує В.Шкляр і Т.Прохасько, а от захоплюється Святославом Вакарчуком: «Саме він передає всьому світу український дух. Він віднайшов справжнісінький український код. Саме тому він мені дуже подобається».
Родзинкою творчості закарпатського письменника є чимало незнайомих слів — призабута українська лексика, що вийшла із широкого вжитку: «Мова для мене є одним із головних героїв книжок. Вона надає образам іншого забарвлення, звучання та смаку, робить їх більш переконливими».
На запитання шанувальників, якою він бачить Україну у майбутньому, відповідає: «Найцікавіше те, що є зараз. Не те, що вже було або буде. Якою ви хочете, щоб Україна була сьогодні, такою вона буде і завтра. Все залежить від нас».
Прихильники творчості Мирослава Дочинця мали змогу придбати як давніші видання його творів, так і найсучасніші.