Поминання 40/2021

9 жовтня минає 26 років, як не стало нашої коханої Мамулі — Людмили Костянтинівни ЛАВРЕНЮК

Рідна наша….скільки часу вже тебе немає з нами…..
Ти так любила це життя…
Та в той страшний осінній день у твоїх очах промінчик сонця згас.
Цей день для нас гіркий, нещасний, хвилина ця важка, сумна…
У скорботі тихій, у німім жалю ми не забудемо ніколи мамочку свою…
Спи, наша рідна, спи, дорога, у наших серцях ти вічно жива.

Вічно сумуючі твої діти, онуки, рідні

Частинку серця нашого відносять серця, котрі пішли від нас на небеса...

5 жовтня минуло 10 років, як пішли від нас найдорожчі нам люди — Тетяна та Богданчик ФАРЕНЮКИ

В той день навколо життя буяло, а серце так хотіло жити. Вас у нас, дорогенькі, не стало, і ми не в силах щось зробити... Пішли ви від нас у самому розквіті життя, і в нашій пам’яті навіки вам не буде забуття. Були для нас ви, наче пташки, мов щебетливі солов’ї. Без вас і сумно нам, і важко, і серце плаче кожен день... Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство вам Небесне. Вічний спокій вашим душам.

Вічно сумуючі чоловік, батько, мати, брат, рідні, куми, друзі

10 жовтня минає 15 років, як пішов із життя наш любий батько, дідусь, чоловік — Сергій Петрович БОЙКО

Спливає час, та біль не ущухає.
Чому із нами тут тебе немає?
Ти спокій віднайшов
На небесах,
Поринув в небо,
Як крилатий птах.
Ми молимось за тебе,
Щоб душа
На тому світі спокій
Віднайшла.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, рідні

Є сила, що може забрати з життя, а з пам’яті рідних — ніколи…
7 жовтня минув рік, як раптово пішов із життя Петро Михайлович ЧЕРВОНЕЦЬ

Пішов від нас ти дуже рано,
Ніхто не зміг тебе спасти,
Яка глибока в серці рана,
Пока живі ми — з нами ти.
Хай ангел Господній
Хранить твою душу,
Хай Царство Небесне
Господь тобі дасть.

У глибокій скорботі дружина Наташа, донька Тетяна, зять Олександр, онучок Андрійчик

5 жовтня перестало битися серце Ольги Володимирівни МІЗЕРНЮК

Немає слів, щоб висловити співчуття з приводу неочікуваної смерті людини, котра заслуговує на найкращі слова поваги та шани. Ольга Володимирівна за своє життя вирізнялася стійкістю характеру, силою духу, врівноваженістю. Її несподівана передчасна смерть — втрата для рідних і близьких, а також для всього колективу хлібозаводу.
Ніколи не згаснуть у наших серцях любов, вдячність і велика шана. Світла пам’ять житиме в наших серцях. Нехай Всевишній охороняє Вашу світлу душу в Царстві Небеснім. Усі, хто знав Ольгу Володимирівну, згадайте добрим словом, пом’яніть щирою молитвою.

З глибоким сумом колектив ПрАТ «Новоград-Волинський хлібозавод»

14 октября — годовщина смерти Виктора Николаевича НЕЖЕНСКОГО

Для нас он жив и где-то рядом,
В воспоминаньях, в сердце и в мечтах.
Душа всегда жива, она всё знает
И видит, как страдаем мы сейчас!
На небе стало больше ангелом одним,
И это очевидно, точно знаю!
Сегодня, завтра и всю жизнь
Мы помним, любим и скорбим!
Кто помнит, — помяните с нами добрым словом.

Жена, дети, внуки

14 жовтня минає рік, як пішов у вічність дорогий наш брат, дядько — Віктор Миколайович НЕЖЕНСЬКИЙ

Не стримати сліз нам ніколи, бо важко змиритися з думкою, що тебе уже ніколи не буде серед нас.
Твій дім тепер — небо святе. Але скільки б не минуло часу, ти завжди будеш в наших серцях.
Царство Небесне.

Вічно сумуючі сестра, брати, племінники, рідні