19 грудня — День святого Миколая Чудотворця

Свято Миколая в Україні віддавна відзначають по-особливому. Серед багатьох чеснот цього святого виокремлюють його дар безкорисливо творити добро. Саме тому у цей день існує традиція робити подарунки, тим самим приносячи іншим радість і впевненість, що їх люблять та про них пам’ятають.
За переказами, святий Миколай народився у другій половині III століття у місті Патара, що у провінції Лікія у сім’ї благочестивих батьків. Юнак виховувався під опікою свого дядька — місцевого єпископа. В якості покликання Микола обрав служіння Богові. Пройшовши шлях від молодшого церковного служителя до архієрея, він став архієпископом міста Мири Лікійські.
Все своє життя Миколай присвятив справі милосердя. Тож іще за життя його називали батьком сиріт, удів і бідних. Після смерті він прославився даром творення чудес, і тому його стали називати великим чудотворцем.
З-поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов’ю та повагою нашого народу. Він — покровитель землеробства і скотарства, господар земних вод, заступник від бід і напастей, помічник у найважчих справах і обставинах. В Україні на честь святого Миколая збудовано багато храмів. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорізькі козаки.
Звертатися по його допомогу можна словами такої молитви: «Великий Угоднику і Святителю Божий, Миколаю, Пастирю й Учителю всіх, хто з щирим молінням вдається до Твоєї допомоги. Ти помагав тим, які до Тебе вдавалися, поможи і мені в усіх труднощах і потребах життя мого. Коли прийде хвиля, де сила моя заслаба, труднощі, що стають на дорозі життя мого, завеликі для мене, Ти, Угоднику Божий, подай мені помічну Твою руку і стань мені на охорону, як ставав завжди тим, що в труднощах і небезпеках пам’ятали про Тебе. Поблагослови мене Святительською Твоєю рукою, настав на стежку добру, запали в мені віру непохитну і моли Христа Бога спастися душі моїй. Амінь».
Святкувати День Миколая Чудотворця завжди починають молебнем у церкві. Після церковної служби 19 грудня влаштовується веселе свято, яке називали братчини. Всі частування купувалися у складчину, і братчини були свого роду обрядом примирення ворогів і прощення всіх образ. Оскільки у цей час триває Різдвяний піст, то основними стравами на Зимового Миколая були пироги з капустою і грибами. На столі обов’язково було пиво, яке варили з ячменю нового врожаю.
Християни вважають, що в цей день відбуваються чудеса. У деяких слов’янських народах вірили, що напередодні свята Миколай приносить усім слухняним дітям подарунки, а неслухняні — повинні виправитися і чекати наступного року.