Поминання 15/2016

12 квітня минає 7 років, як немає з нами Валентини Опанасівни Портянко

Пам’ять про Вас завжди залишається з нами. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

З глибоким сумом усі рідні

10 квітня минає рік світлої пам’яті Івана Леонідовича Цимбалюка

Пішов з життя ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти. Лишилась в серці біль і рана, поки ми живі — з нами ти. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі дружина, син, дочка та родичі

9 квітня — рік, як пішов у вічність Віктор Михайлович ВОЗНИЙ

Як швидко плине час… Вже цілий рік минув, як ти пішов від нас раптово й дуже рано. Ніхто не знав, не відчував біди. А ти пішов не на годину — назавжди. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях.

Хто знав його, — згадайте і пом’яніть.

З глибоким сумом дружина, діти, рідні 5 квітня 2016 року обірвалося життя найдорожчої для нас людини — нашого рідненького, коханого чоловіка, татуся — Анатолія Васильовича Шпака

Ти завжди житимеш у наших серцях, щодня ми будемо згадувати Твої мудрі поради і повчання. Ти був працьовитою, справедливою та чуйною людиною. Не можемо уявити, що Ти ніколи не усміхнешся… Минатиме час, але Ти завжди будеш поряд із нами, і пам’ять про Тебе ніколи не згасне у наших серцях. Хай над твоєю могилою співають пташки, а на квітах буде роса — то наші сльози, пам’ять про тебе. Земля тобі хай буде лебединим пухом. Вічна пам’ять і Царство Небесне.

З глибоким сумом дружина та діти

8 апреля — 40 дней, как нет с нами любимой мамы, бабушки и прабабушки — Елизаветы Степановны ХАИНСКОЙ

Ушла от нас внезапно, слишком рано, а было ведь не так уж много лет. Ушла… И кровоточит в сердце рана. Ушла… И, показалось, меркнет свет. Представить жизнь без тебя немыслимо и сложно, и до сих пор тревожит душу нам беда, смириться с горем этим невозможно, ушла не на минуту — навсегда. И с этой смертью в мире что-то оборвалось, пусть говорят: «Незаменимых людей нет», но ты ушла... И пустота осталась, и боль утраты не пройдёт с теченьем лет. Ушла, но на земле свой след оставила. Осталось всё, чем ты нас щедро одарила, осталась в памяти поступками, делами, ушла… но ты достойно жизнь прожила.

Скорбящие дети, внуки, правнуки