Чому «тітушки» і спецназ зустріли захисників річки Случ?

Ситуація із забрудненням річки Случ набуває у нас вже якихось «параноїдальних» ознак: раки загинули, знищена майже уся риба, вода перетворюється на болото… а місто продовжує пити воду з річкової артерії. Бо експертиз, які б засвідчували екологічну катастрофу, про яку не говорить хіба що ледащий, — досі немає.
Днями нарешті заворушилися представники влади. Депутати районної ради ініціювали звернення до Верховної Ради, Кабміну та Генпрокуратури України щодо забруднення річки Случ. Джерелом забруднення називають, зокрема, Понінківську паперову фабрику, що розташована від нас вище за течією. А 12 квітня на Хмельниччину вирушили активісти від нашої громади: представники міської та районної влад, депутати, небайдужі люди і журналісти, щоб взяти участь у обговоренні кричущої проблеми.
У Понінці нас зустріли досить агресивно. Сприйняли за «рейдерів», котрі приїхали захопити фабрику. І аж ніяк не за осіб, котрі відстоюють інтереси своєї громади. Проте не серед нас, а серед присутніх на зборах «намалювалися» особи спортивної зовнішності (у народі — «тітушки»). За словами місцевих мешканців, їх ніхто не знає. Коли автобус із новоградцями від’їжджав додому, його «підрізали» два автобуси зі спецназом у бронежилетах. На запитання, чим викликана у селищі поява озброєних бійців, тактовно відповіли, що поруч відпрацьовували заходи. А потім заїхали на каву…
«РІЧКА МЕРТВА, АЛЕ НЕМАЄ ІНСТИТУЦІЙ, ЯКІ Б ЗАХИЩАЛИ ЛЮДИНУ, ДОВКІЛЛЯ»
Збори відбулися, хоч і видалися досить бурхливими. Приїхали представники й інших населених пунктів — Баранівки, Першотравенська, Полонного, які стали заручниками спільної проблеми. Річка Хомора, що протікає у Понінці та впадає у Случ, виявилася каменем розбрату. Мовляв, паперова фабрика скидає у річку неочищені стоки, а далі вони розносяться за течією.
— У Случі, на підході до Баранівки, рибаки виявляють незрозумілу суспензію, схожу на клей, — розповів журналістам очільник Баранівки Анатолій Душко. — Річка Хомора мертва і смердюча, там не водяться навіть жаби. Цьому мали би дати оцінку науковці, зробити дослідження. Але ми живемо у країні, де немає інституцій, які б захищали людину, довкілля. Не знаємо, чим це може вибухнути з настанням високих температур.
Окрім брудної річки, мешканці Понінки нарікають на сажу, що два роки сиплеться на голови з фабричної труби. Від цього, кажуть, виникають хвороби очей, а найближчий окуліст — за 40 кілометрів, у Шепетівці. Розповідають також, що у селищі різко зросла смертність.
«ТО ПОНІНКА ВИННА, ЩО У НОВОГРАДІ НЕМАЄ РИБИ?»
Проблемною ситуацію вважають далеко не усі мешканці Понінки, бо значна частина населення не бажає втратити роботу на фабриці. Відтак працівники обурюються протестним настроям. Не приховували свого невдоволення й у зв’язку з приїздом новоградців: «То Понінка винна, що у Новограді немає риби?» — запитували нас і просили показати їм мертвих раків…
— Ми не проти того, щоб фабрика працювала, — запевнив понінківський активіст Валерій Демидюк. — Але нехай не буде вбивцею, бо наші діти живуть у сажі і фекаліях, а річка стала відстійником. — Прибічники цієї позиції обурюються, чому досі жодної справи не передано до суду, хоча є численні звернення, підписи громадян і сюжети на телеканалах.
Закривати бюджетоутворююче для селища підприємство наразі ніхто не вимагає. Вимагають припинити забруднення річки та привести до ладу очисні споруди. Керівництво фабрики (власником є об’єднана картонна компанія з Миколаєва) запевняє, що потужні очисні працюють, і на це є відповідні дозволи.
ФАБРИКА ЧИ ПРИВАТНИЙ СЕКТОР ВИННІ У ЗАБРУДНЕННІ?
— Ми прийшли на це підприємство після занепаду, — розповів керівник фабрики Сергій Коренєв. — Відновили виробництво, збільшили кількість працюючих до тисячі людей. Прийшли працювати не на місяць, а на роки. Будемо продовжувати здійснювати скиди та очищувати їх у межах, дозволених законом. У нас півроку тому була перевірка екологічної інспекції, щомісяця робимо аналізи скидів, усі результати — ось у цій папці.
Очисні споруди фабрики і селища — це 20 гектарів території. Маємо дозвіл на скид 20 мільйонів кубометрів води, а скидаємо до 40 тисяч кубів на місяць. Потужність наших очисних дозволяє нам відстоювати воду у відстійниках по два тижні. Впевнений, що таких очисних не має ані Баранівка, ані Новоград. Краще подивіться на скиди з ваших приватних секторів. Це стосується значною мірою і тих населених пунктів, представники яких приїхали сюди! Ми — за чисте довкілля і працюємо над тим, аби запустити додаткові потужності на наших очисних.
НА ОЧИСНИХ — РЕКОНСТРУКЦІЇ. ЧИ ПОКРАЩИТЬСЯ ЯКІСТЬ ВОДИ?
Керівництво фабрики запевнило, що зробить це до 1 червня. Згадали і про ефективність очисних у навколишніх населених пунктах, зокрема, у Полонному, з якого Хомора несе нечистоти у Понінку. Про те, що там теж завершують реконструкцію, запевнив голова Полонської РДА Олександр Нагурний:
— Торік на другий етап реконструкції очисних споруд у Полонному було виділено 4,9 мільйонів гривень. Сьогодні проводиться технічна очистка стоків, замінено майданчик для біологічної очистки. Торік лише у трьох із двадцяти населених пунктів Хмельниччини була проведена реконструкція очисних, зокрема, у нашому місті! Наприкінці травня запрошуємо усіх подивитися результат цієї роботи.
Після гострих обговорень промовці нарешті погодилися, що проблема є, і з неї давно слід шукати вихід. У резолюції ухвалили, що наступний «круглий стіл» буде проведено після завершення реконструкції очисних на фабриці та подальших аналізів річкової води. У робочу групу включили представників підприємства і Полонської РДА.
Ухвалені рішення ніби дали загалу надію, що нарешті проблемою почали займатися усі, хто має до неї відношення. Проте ніхто не може сказати, чим обернеться таке довге зволікання для споживачів води із річок, в яких практично не лишилося фауни… Люди усе витримають? Риби і раки не витримали.