Який кущ — така й калина: як у «Веселці» навчають любити країну і сім’ю

Травень багатий на душевні свята — День матері, День сім’ї, День вишиванки. У творчих колективах, таких як колектив дитсадка №16 «Веселка», цей факт аж ніяк не залишили поза увагою. Впродовж місяця тут було по-творчому «гаряче», бо усі з головою поринули у море цікавих ідей з організації дитячого дозвілля. А вінцем спільних старань стало родинне свято, на якому зібралися не лише дружні вихованці та великий колектив, а й цілі родини. Принаймні ті з них, хто добре усвідомлює: які б злети і падіння не траплялися у житті, — без сім’ї, як кажуть, немає щастя на Землі.
Це твердження й стало лейтмотивом родинного свята, а воно невипадково відбулося у День вишиванки. Адже сім’я, як і вишиванка, є оберегом для людини. Особливо — для дитини, яка саме з сім’ї починає пізнавати людей, світ навколо.
— Дітям дуже подобається наше родинне свято, тому що воно об’єднує усіх нас, — поділилася ідеєю, яку цьогоріч з колективом вже вдруге втілюють у життя, завідуюча «Веселки» Вікторія Данюк. — Разом печемо пироги, готуємо пісні і вірші. Кожна сім’я демонструє кращі родинні традиції. Це свято — наша подяка батькам, котрі йдуть назустріч у різних важливих питаннях: щодо ремонту, меблювання, купівлі іграшок. Дуже нам допомагають у всьому, ми ж хочемо за це їм подякувати.
Подякувати вдалося — атмосфера на святі панувала родинна. Цікаво, що батьки активно долучилися до концертної програми. Навіть ті, хто не володів «золотим» голосом, радо співали і пританцьовували, залишивши осторонь комплекси. І це було особливо зворушливо, тому що діти розуміли: мами й тата їх люблять, для підтримки дітей намагаються зробити багато. По закінченні концерту всі разом пили чай із запашними пирогами, з любов’ю приготовленими вдома.
Дивлячись на дітей в українських віночках, вишиванках і строкатих хустинках, котрі чимдуж намагалися виглядати поважно і по-дорослому, батьки і вихователі усміхалися. Не одному того дня подумалося: у щасливих сім’ях обов’язково зростатимуть щасливі українці, котрі й збудують нарешті країну наших спільних мрій.