ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: «НАПЕРЕДОДНІ НОВОГО РОКУ Я ЗРОБИВ ПЕВНІ УРОКИ З УСЬОГО СВОГО ЖИТТЯ»

Минулої суботи у Верховній Раді відбулася прес-конференція голови ВР України В.М.ЛИТВИНА на тему «Підсумки роботи за 2008 рік та завдання ВР України на 2009 рік».
У цій зустрічі взяв участь і кореспондент «Звягель-Інформу». Володимир Литвин висловив власне бачення щодо того, яким був для України рік, що минув, і чого слід очікувати в цьому році:
— Володимире Михайловичу, що найбільш пам’ятне і яскраве було для Вас у минулому році?
— У 2008 році складно виокремити щось яскраве. Це був рік політичного протистояння, і я також знаходився в епіцентрі цього протистояння. Але, головне те, що країна жила і працювала, люди жили і працювали, тримаючи на собі країну. Це і є той позитивний момент, який потрібно продовжувати.
Важливо те, що за минулий рік народилося 400 тисяч дітей. Це говорить про те, що створюються молоді сім’ї, що життя не зупиняється, а йде вперед.
Попри все, нам таки вдалося зупинити політичну кризу, хоча, можливо, і трохи передчасно ще про це говорити. Але всі політичні протистояння трансформуються на все наше суспільство, тож дуже важливо, що ми таки призупинили політичну кризу, цим давши людям можливість утвердитися у вірі в державу. А всі наші гасла — стабільність і порядок будуть реалізовуватися, втілюватися в життя.
— Як вплине фінансова криза на становище України в світі?
— Нині ми всі живемо в кризі. Хоча всього лише 15% — це зовнішні чинники її складової. А основна частка — це внутрішні проблеми. Тож необхідно забезпечувати внутрішню стабільність — і економічну кризу буде подолано. Якщо ж відбуватиметься розбалансування у владі, якщо створюватиметься ситуація некерованого хаосу, то країна буде розірвана.
На жаль, в епіцентрі влади взаємні звинувачення роздирають українське суспільство, поглиблюючи кризу. Варто не забувати про те, що світова цивілізація з кризи вийде зовсім іншою, і вже тепер потрібно задуматися — яким же буде в оновленому світі місце України.
З 1991 року вибудовується система організації державного життя. У багатьох містах влада була в руках бандитів, які і визначали життя. Нарешті таки вдалося трохи навести порядок. Але не можна допустити повернення до 2004 року, коли одні регіони визнавали Президентом Ющенка, а інші — Януковича. Ми знову маємо таку ж саму потенційну небезпеку. Всім політикам треба об’єднатися навколо державних інтересів, бо всі ми несемо однакову відповідальність за долю країни.
Тож потрібно виробити чіткі правила поведінки, як ніколи потрібно дивитися на Закон і діяти відповідно до Конституції.
— Володимире Михайловичу, як Ви оцінюєте той факт, що Верховна Рада таки прийняла бюджет?
— Так, ми прийняли бюджет. Хоча тепер ведуться різноманітні дискусії навколо того, наскільки він досконалий чи ні. Але якби цього не сталося, якби ми взагалі не прийняли бюджет, то був би ще один серйозний привід для з’ясування стосунків. Це варто було зробити хоча б тому, щоб не було підстав для чергового політичного протистояння.
З прийняттям бюджету необхідно було внести відчуття визначеності, заспокоїти людей, щоб вони могли нормально працювати. З прийняттям бюджету з’являється певна передбачуваність для світу — з Україною можна продовжувати економічні стосунки. Адже ні в кого не викликає сумніву той факт, що самостійно наша держава не виживе, а тільки разом з іншими країнами можна протистояти фінансовій кризі. А біда, як то кажуть, покаже — хто є наші друзі. Також країна без бюджету не може отримати позики, які так потрібні для розвитку економіки.
Що ще нам треба зробити — серйозно попрацювати на парламентському рівні для того, щоб стосунки між Україною і Росією не були на точці замерзання.
— Володимире Михайловичу, мабуть, це зовсім непросто — бути головою Верховної Ради незадовго до чергових президентських виборів?
— Так вже складалася моя доля, що в 2004 році я був в епіцентрі подій, і тепер мені доведеться, швидше всього, виконувати цю ж роль. Передбачаю, що сутички за президентське крісло будуть жорстокі, складні, з великим компроматом і з’ясуванням стосунків. І основне наше завдання полягає у тому, щоб за чиїмись особистими інтересами та амбіціями не поховати країну, відвести її від небезпечної межі. Вибори Президента мають бути прозорими, демократичними.
З цього приводу мене дивує ще й той факт, що у своїх виступах українські політики охоче приводять аналоги з європейської історії. Вони що — не знають вітчизняної історії? Потрібно детально вивчити минуле і не допускати подібних помилок надалі.
— Як Ви ставитеся до кардинальних змін, як от до революцій, в тому числі і тих, що відбувалися на теренах України?
— Багато говориться про те, що революції вирішують все. Але ж не секрет, що після революцій вже неможливо зупинити розпад. Недарма ж сказано: «Горе тим, хто проводить революції і здійснює їх». Тож потрібно домовитися про прозорі правила гри.
— Чи потрібна в парламенті коаліція? Як знаходити компроміси в Парламенті?
— Скажу відразу — ніде в світі не регламентовано щось щодо коаліції або її відсутності. Чому не можна приймати бюджет за відсутності коаліції? Коли мені говорять про те, що бюджет недопрацьований, я кажу — внесіть свої пропозиції. А говорити про те, що цей бюджет неправомірний, немає ніяких підстав, бо за нього відкрито проголосували 400 депутатів. Тому моя пропозиція — давайте не будемо вести пусті дебати, а давайте конструктивно працювати.
— Як ви плануєте зустріти Новий рік?
— Поїду з дружиною у Карпати. Раніше всі відомі політики зустрічали, за традицією, Новий рік разом для консолідації влади. І кожен вболівав за те, щоб потрапити на це так зване «новорічне засідання». І кожен мав сказати під час свого тосту щось значиме. За цим слідкували. На жаль, від такої зайнятості дорослих страждали діти, а тепер вони вже виросли і бажають зустрічати Новий рік самостійно, в колі друзів.
— Володимире Михайловичу, що робить Верховна Рада для підтримки сільського господарства?
— Ми прийняли Закон про підтримку агропромислового комплексу нашої держави в умовах кризи. На всіх зустрічах з аграріями я прошу: запропонуйте перелік тих рішень, які на сьогодні потрібні, які потрібно прийняти, — ми їх розглянемо.
Чесно кажучи, я дуже близько до серця приймаю те, що відбувається у Верховній Раді. Друзі і знайомі мені кажуть — не переймайся так, адже все минеться. А я все одно, з 9 грудня, коли мене обрано було головою Верховної Ради, не можу спокійно спати.
— Чи підтримаєте Ви БЮТ, якщо вони виступлять за винесення імпічменту Президенту?
— Щодо імпічменту, то можу сказати, що демократія — це терпіння. Треба його набратися. Не варто вносити ще додаткові проблеми в наше життя.
— Які шляхи вирішення «газової» проблеми і чи можуть «потеплішати» найближчим часом стосунки України з Росією?
— Щодо газу, то я досі ніяк не можу добитися — що ж, зрештою, у нас відбувається в газовій сфері? Але наведемо і тут порядок. Маємо разом з Росією прийняти якесь спільне рішення. Скажімо, щодо того, щоб Україна мала можливість розробляти газові родовища в Росії.
— Володимире Михайловичу, яким є Ваше заповітне бажання напередодні Нового року?
— Якими є мої заповітні бажання? Не буду зараз говорити загальні фрази про добробут України. Все це зрозуміло кожному з нас. Я б, насамперед, поставив сам перед собою питання — чи правильно я прожив це життя? Маю бажання, щоб мої мати і батько ніколи не плакали, щоб було особисте щастя у дочки, бо сину, так як він чоловік, в цьому плані трохи легше. Я зробив певні уроки з усього прожитого мною, і — певні висновки. Кожну суботу я зустрічаюся з людьми, спілкуюся, вислуховую їх проблеми і пропозиції. І таким чином будую своє життя.
А напередодні Нового року всім бажаю витримки, аби вижити, вистояти, не загубитись у вихорі подій, бажаю міцного здоров’я та оптимізму, щастя і радості, успіхів!