Чому люди з села Кожушки телефонують на урядову лінію, аби купити продукти?

У селі Кожушки Новоград-Волинського району на 266 жителів — один магазин. Саме навколо якості обслуговування в ньому виник конфлікт, про який редакцію «Звягеля» сповістила тамтешня жителька.
За її словами, власниця єдиного в їхньому селі магазину нерідко дозволяє собі неввічливо чи, навіть, грубо ставитися до покупців, може продати їм неякісний товар, або взагалі відмовляється обслуговувати.
«Ми мусимо з міста возити хліб або ходити в сусідні села, бо у магазині в нашому селі батони часом пахнуть… духами, порошком. У магазині — п’янки, лайка… Ми зверталися вже і до сільського голови, і в поліцію, навіть на урядову лінію телефонували. Немає на власницю магазину ніякого впливу. Ще в райдержадміністрацію звернемося», — ось таке нам розповіли.
Зацікавившись ситуацією, ми з фотокореспондентом виїхали до Кожушок (село розташоване на трасі «Новоград-Волинський — Шепетівка»). Вищезгаданий магазин знаходиться обабіч центральної дороги. Зовні приміщення не викликає ніяких нарікань — типовий магазин для сільської місцевості. Асортимент — усякий різний: від найнеобхідніших продуктів харчування — до одягу та предметів широкого вжитку.
Власниця і продавець в одній особі — пані Олена — як здалося, не здивувалася появі журналістів із райцентру, проте й від розмови про непорозуміння з деякими покупцями не відмовилася.
«Всі звинувачення на мою адресу — образливі й незаслужені. У мене — цукровий діабет, а вони кажуть, що я п’ю?!» — заперечувала закиди на свою адресу Олена Анатоліївна.
Жінка переконана, що всі вищеописані інциденти — це наслідок особистої неприязні до неї окремих покупців, яким вона не відпускає продукти без грошей, тобто, «на хрестик».
«Тим, хто хоче набрати товару «на хрестик», я не продаю. Бо беруть, а гроші не повертають. Є такі люди, які ніде не хочуть працювати, грошей у них ніколи немає. Ті, хто на мене жаліється, жили в Новограді у чотирикімнатній квартирі, яку ОСББ продало і купило їм тут хату, а різницю забрали за борги… І чому я повинна відпускати товар дарма, я ж за нього теж розраховуюся?» — додає пані Олена.
За її словами, магазин відчинений щодня, з 9 до 18 години (жінка проживає в Новограді, тому працює, підлаштовуючись під графік руху приміських автобусів). І веде вона цей бізнес уже 10 років.
Село Кожушки підпорядковане Колодянській сільській раді. Сільський голова Людмила Войтович, до якої «Звягель» звернувся за коментарем, хоча й похвалила власницю магазину за вчасну сплату платежів і охайність прилеглої до магазину території, — наявність проблеми підтвердила.
«Магазин — приватний. Будівля, де він розміщений, теж перебуває у приватній власності. Орендна плата за землю проводиться вчасно і в повному розмірі, територія прибрана. Тобто, що стосується благоустрою і сплати платежів до бюджету, то в цьому питанні проблем із власницею магазину немає. Втім, є жителі села, котрі систематично скаржаться на якість обслуговування. Я проводила із власницею роз’яснювальні бесіди, говорив із нею дільничний поліцейський, але скарги продовжують надходити. Я порадила невдоволеним покупцям звертатися до райдержадміністрації у відділ захисту прав споживачів», — прокоментувала ситуацію сільський голова.
«Наскільки мені відомо, районна адміністрація створить комісію, яка проведе перевірку заявлених жителями Кожушок фактів», — додала Людмила Володимирівна.
У будь-якому разі без хліба і продуктів харчування у Кожушках не залишаться: у Колодянці, до якої близько трьох кілометрів, працює три магазини, ще стільки ж — у Тернівці, куди також кілометрів зо три. Та й автобусне сполучення із Новоградом-Волинським, за словами сільського голови, наразі чудове.