Поминання 31/2016

Поминання 31/2016



























































І не вернути, і не забути, лише з болем в серці жити залишилося...

4 серпня — роковини світлої і незабутньої пам’яті дорогого Петра Григоровича БОРИСЮКА


А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Свідомість до спокою кличе, а серце щемить і щемить. Тебе, наш рідненький і любий, довічно не зможем забути ні на мить. Спи спокійно, нехай печаль і наші сльози не тривожать твій вічний сон. Царство Небесне і вічна пам’ять.


Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, теща і всі рідні



1 серпня — річниця світлої пам’яті Геннадія Павловича КИРИЛЮКА


Чекаєм ми тебе щодня, що прийдеш ти до рідного порогу, та не приходиш, бо сира земля закрила назавжди тобі дорогу.


Рідні



2 серпня минає рік, як пішов з життя любий чоловік, турботливий батько, найкращий дідусь, рідний брат — Леонід Михайлович ВИШИВАТИЙ


Якби міг ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких — лиш вічно пам’ятають. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою. Царство тобі Небесне і вічний спокій.


Сумуючі рідні



27 липня минуло 3 роки, як пішла у вічність дорога людина, чоловік — Тарас Васильович ДРИГАНЮК


Такого рідного, святого, такого доброго, як ти, такого щирого, коханого, простого мені ніколи не знайти. Царство Небесне тобі. Хто знав, — згадайте.


Любляча дружина Валентина



Жаль, что жизнь нельзя повторить, чтоб тебе её подарить...


28 июля — 40 дней, как мы живём с болью в душе и воспоминаниями нашего любимого сына, отца, брата, доброго, порядочного, справедливого человека — Александра Николаевича КОПАЧА из с.Чижовка


Куда же ты ушёл, сыночек?

Зачем покинул, дорогой?

Вся жизнь теперь — прочерк,

Ушёл ты в вечность и покой...

Смириться с этим — выше сил,

Твой голос слышится в ушах,

Стал белый свет совсем не мил

И соль от слёз лишь на щеках...

Как пережить нам твой уход?

Как без тебя нам дальше жить?..

С тобой был светел небосвод,

Теперь ему таким не быть...


Доченька, мама, папа, брат с семьёй, сестра с мужем



2 серпня — річниця світлої пам’яті Миколи Петровича ХРАБАНА


Минає уже рік, а ти відлетів у небеса, а нам без тебе так сумно і гірко. Бринить в очах непрохана сльоза і пам’ять світить, наче зірка.


У глибокій печалі дружина Люба, діти, внуки



Кажуть, Бог забирає найкращих...


31 липня минає 9 днів, як пішов з життя Іван Миколайович СТОРОЖУК


Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як Тебе немає з нами, як відлетів Ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана в наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, гарним батьком та найкращим дідусем. Спасибі Тобі, рідненький, за турботу, життєву мудрість. Пам’ять про Тебе — завжди з нами. Вічного Тобі життя у Царстві Небеснім та спокій Твоїй душі.


Сумуючі дружина, діти, внуки, рідні та друзі



2 серпня минає 40 днів, як на 10 році життя жорстока смерть забрала нашого дорогого синочка, брата, племінника, внука — Назарія Вікторовича РОЮКА


Страшне горе прийшло в наш дім, коли почули цю звістку. Пекельний біль розриває душу і серце. Все зупинилось, — немає життя без тебе, ріднесенький. Ти був нашою зірочкою, а вона згасла. Як жити без тебе! Ніхто не подав тобі руку допомоги, ніхто не врятував. Прости, наше сонечко, що не були поряд, що не допомогли. Прости.

Нехай Бог тобі, наш рідненький, дарує Царство Небесне і збереже тебе в ньому. Амінь.


У великій печалі всі рідні



3 серпня — 40 днів трагічної загибелі Віталія Володимировича ШПІНЯ


Тобі було лише 21 рік. Пішов від нас ти так раптово і дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці тривожна рана, бо ти пішов не на годину — назавжди. Чому життя таке несправедливе? Добрим людям — доля нелегка. Така душа — розумна, добра, мила, а доля випала, немов полин, гірка... Що ж, рідний наш, ти вже не з нами, у світлих спогадах живи. Ми завжди будемо тебе любити і пам’ятати. Нехай Господь оберігає твою світлу і добру душу.


Вічно сумуючі рідні



29 липня минає 6 років, як перестало битися серце доброї, щирої, рідної, дорогої матуся, бабусі — Антоніни Степанівни ГОРБЛЮК


Плаче серце і болить душа, що з нами, мамо, Вас уже нема. Плачуть за Вами всі стежки та дім, бо вже немає Господині в нім. Пробачте, що не змогли спасти, допомогти. Та пам’ять вічна, чиста в серці залишилась назавжди. Хай буде пухом Вам земля, а душі — Царство Небесне.


Дочка



Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи…


31 липня минає 6 років світлої пам’яті нашої мами — Людмили Мартинівни ЛЯСОЦЬКОЇ


Найгарніша, найдобріша, наймиліша... Пробач нам, рідна, за неврятоване твоє життя. Ми через все життя пронесемо світлу пам’ять про тебе, як про взірець розуму, краси, мудрості, добра, щирості. Спочивай, мамочко, з миром. Царство Небесне тобі, рідна.


Вічно сумуючі твої діти, внуки



29 липня — 5 років, як пішла у вічність дорога наша мама, бабуся, прабабуся — Людмила Миколаївна МАЛИК


Не віриться ані на мить. Ви пішли раптово, не попрощавшись. У Вас було золоте серце. До Вас завжди горнулися люди, гуртувалися навколо друзі. Дуже важко усвідомити, що не буде більше веселого сміху і доброї усмішки... Світла пам’ять про Вас завжди житиме у наших серцях. Вічного спокою Вашій добрій і сонячній душі... Хто знав її, — згадайте і пом’яніть.


З глибоким сумом діти, внуки, правнуки



29 липня — 11 річниця, як пішов у вічність Петро Володимирович ШАВЛОВСЬКИЙ, а 5 серпня — 10 років, як перестало битися серце Валентини Володимирівни ШАВЛОВСЬКОЇ


Світла та вічна пам’ять про вас залишиться в наших серцях. Царство вам Небесне та вічний спокій.


Сумуючі сини з сім’ями, сестра, всі рідні та близькі



1 серпня минає рік, як немає з нами Йосипа Михійовича КОВАЛЬОВА


Глибокий сум і добра пам’ять назавжди залишиться з нами.


Всі рідні