Куди працевлаштуватися дипломованому інваліду?

Із цим запитанням до редакції звернулася мати сина, котрий має інвалідність і невдовзі отримає диплом спеціаліста юридичного факультету. За консультацією ми звернулися до заступника директора Новоград-Волинського центру зайнятості Олени Григорівни КОВАЛЬЧУК:
— Люди з фізичними обмеженнями дійсно мали переваги у працевлаштуванні. Для них були передбачені пільги, відповідно до яких на підприємствах, установах та в організаціях бронювалася квота. На 20 чоловік працюючих мало бути передбачене одне робоче місце для людини з інвалідністю. У 2013-му році до Закону України про зайнятість населення (стаття 14) були внесені зміни. Відповідно до них, збільшено перелік громадян, які належать до квотних категорій:
1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:

• має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;


• виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;


• утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);

2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
5) особи, яким до настання права на пенсію за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», залишилося 10 і менше років;
6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

Як пояснила Олена Григорівна, пільги для інвалідів існують, але скористатися ними дедалі важче — часто вони використані на підприємствах за рахунок інших квотних категорій. Тобто, перелік квотних категорій збільшено, а кількість квот лишилася незмінною.
Наприклад, на підприємстві часто працюють жінки, котрі виховують дітей до 6 років, або громадяни, які досягли 50 років (залишилося менше 10 років до пенсії) — це, серед інших, квотні категорії. Беручи їх на роботу, роботодавці закон виконують, а працевлаштовувати додаткові пільгові категорії держава їх не зобов’язує.
Отже, посиливши права матерів чи майбутніх пенсіонерів, законодавці значно послабили позиції інвалідів.
— Працевлаштувати людей з фізичними обмеженнями стало важче, — підсумувала Олена Григорівна. — Звертайтеся у Центр зайнятості — будемо підбирати вакансії. Але нагадаю, що професія юриста нині не є популярною на ринку праці, більш актуальні — робітничі професії. Тому проводимо у школах «Уроки реального трудового життя», де пояснюємо школярам, яким спеціальностям надавати перевагу зараз, а які користуватимуться попитом згодом. У випадку, про який згадано вище, я би порадила хлопцю брати участь у конкурсах на державні посади, звертатися у приватні структури або відкривати власну справу.