Поминання 40/2016

27 вересня минуло 9 днів, як перестало битися серце любої донечки, сестри, племінниці — Олени Миколаївни САПЕГИ

Страшне горе прийшло в наш дім, пекельний біль розриває серце і душу. Життя втратило свої барви. Така душа — розумна, добра, мила, а доля випала, немов полин, гірка... Рідненька наша, ти вже не з нами, та в світлих спогадах жива. Ми завжди будемо тебе любити і пам’ятати. Ти вічно будеш у наших серцях.

У скорботі мама, сестра с сім’єю та усі рідні

4 жовтня — 40 днів, як раптово й передчасно обірвалося життя дорогого чоловіка, батька, сина — Юрія Миколайовича РУДЮКА

Коли йде близька людина, — в душі лишається порожнеча, яку нічим не заповнити. Минатиме час, а пам’ять про тебе ніколи не згасне у наших серцях. Земля тобі хай буде пухом. Вічна пам’ять і Царство Небесне.

Сумуючі дружина, син, батьки, вся рідня

4 жовтня минає рік, як пішов з життя Борис Васильович ШВЕЦЬ

У скорботі голови схиляємо, сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

Дочка, онук

27 вересня минуло 9 днів, як пішла з життя Марія Григорівна ЛЕВЧУК

Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Рідні

30 вересня минає 25 років, як трагічно загинув Євгеній Іванович ЛЕВИЦЬКИЙ з с.Олександрівка

Ти був для нас, неначе пташка, мов щебетливий соловей, без тебе нам сумно й тяжко, і серце плаче ніч і день.

Вічно сумуючі діти, онуки, правнуки

6 жовтня минає рік з дня смерті нашої дорогої матусі та бабусі — Павліни Трохимівни КУЗЬМІНЧУК з с.Мала Горбаша

Схиляєм голови сумні

Ми — ваші діти і онуки,

Прийміть уклін Наш до землі

І тугу вічної розлуки.

Вічно сумуючі діти, онуки

28 вересня минуло 9 днів, як на 67 році обірвалося життя Раїси Юріївни МАРЧУК

Поки живемо — нам тужити, твоїм іменем дорожити. Життя тобою недожите — всім нам скорботою болить. Царство Небесне і вічний спокій, наша рідненька.

У скорботі чоловік, донька, син, рідні

26 вересня минув рік, як пішла з життя люба дружина, мама, бабуся — Тетяна Олександрівна КУЦА

На душі — біль, жаль і сум. Тебе немає і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненка. Хто забув її, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі чоловік, син, невістка, внук та всі рідні

5 октября — 40 дней, как нет с нами Василия Васильевича СЕРДОПОЛЕЦКОГО

Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз. Зачем судьба была жестока? Как рано ты ушёл от нас! Великой скорби не измерить, слезами горю не помочь. Тебя нет с нами, но навеки в сердцах ты наших не умрёшь. Никто не смог тебя спасти, ушёл из жизни слишком рано, но светлый образ твой родной мы будем помнить постоянно...

Вечно скорбящие жена, дочки, зятья и внуки

3 жовтня виповнюється 20 років, як немає з нами тебе — нашого рідного, любого тата, дідуся, прадідуся — Євгенія Петровича ІКОННІКОВА,

але пам’ять про тебе ніколи не покидала нас. Все життя ми — твої діти, внуки, правнуки —живемо чесним та правильним життям, яким ти нас наставляв, учив, радив та допомагав, ти завжди з нами у нашому житті. Світла пам’ять буде зі всіма нами завжди. Хай буде тобі земля пухом та Царство Небесне, спокійно спочивай та нас, своїх рідних, довго дожидай, а ми будемо молитися за твій упокій.

З глибоким сумом діти, внуки, правнуки

2 жовтня минає рік, як пішов з життя Сергій Іванович ЧЕЛЯДІН

Пройдуть роки, спливуть тумани, над світом знов зійде зоря, та не зітруться тії рани, що принесла нам смерть твоя. Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, на серці в нас глибока рана, пока живі ми — з нами ти. Нехай Господь Бог дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

З глибоким сумом дружина, сини, невістка, внучка, мама та всі рідні

3 октября — 10 лет светлой памяти мужа, отца, свёкра, дедушки, прадедушки и хорошего человека — Анатолия Васильевича ШЕВЧЕНКО

10 лет горестного звучания в висках кричащего, страшного слова НИКОГДА... Но ВСЕГДА наши сердца полны недосказанной любви и огромной благодарности за то, что рядом с нами был ТЫ и именно ТЫ. Хочется, чтобы те, кто знал, вспомнили добрым словом, а Господь пусть дарует ему Царство Небесное и сотворит ему вечную память.

Скорбящие жена, дети, внуки, правнуки, невестка, родные

2 жовтня минає рік, як пішов із життя наш дорогий батько, коханий чоловік та дідусь — Олександр Іванович Гаврилюк

Ніколи нам не забути той страшний день і ту страшну хвилину, коли підступна смерть вирвала Тебе від нас, коли перестало битися Твоє серденько. Ти пішов у інший світ, звідки вже немає вороття. Хай сонечко зігріває Твою останню домівку, хай м’якою і теплою буде Тобі земля, хай добрі янголи охороняють Твій спокій. Царство Небесне, наш дорогий, рідний і незабутній. У цей скорботний день, хто його знав, пом’яніть тихим словом.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки