«Біологічна пожежа» шириться лісами Житомирщини

Такий термін з’явився у лексиконі лісівників порівняно недавно. Запозичили у білорусів, де ліси, так само, як і в Україні, почали масово хворіти і потребують санітарної чистки. Вирубка уражених шкідниками лісових насаджень — єдиний на сьогодні дієвий спосіб зупинити поширення хвороби, — переконують лісівники. Саме цій проблемі була присвячена зустріч із журналістами директора ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» Степана Нусбаума, що відбулася 4 жовтня.
…Після публікації ще в липневому номері «Звягеля» матеріалу про захворювання поліських лісів (тоді вичерпний коментар із цього питання надав головний лісничий лісгоспу Георгій Юзвінський) довелося почути від пересічних громадян припущення, мовляв, «тепер під маркою санітарної чистки рубатимуть скільки завгодно, а тоді все спишуть на хворі дерева». Зізнаюся, саме це питання в мене й було, так званою, «домашньою заготовкою» перед зустріччю з директором підприємства. Проте, вочевидь, лісівники й самі не раз чули від громади подібні закиди, тому Степан Нусбаум з цього розпочав сам.
Найперше продемонстрував дозвіл на рубку (акт лісопатологічного обстеження від 09.09.2016 р.) — вже четвертий такий дозвіл у поточному році. І якщо в межах трьох попередніх дозволів, завірених Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, підпорядкованого Державному агентству лісових ресурсів України, було вирубано 27 тисяч кубометрів деревини, то лише один — четвертий дозвіл — відводить під вирубку аж 42 тисячі кубометрів.
«Ми не прагнемо більше зрубати. Ми за те, щоб у лісі був нормальний санітарний стан», — пояснює керівник підприємства Степан Антонович. На підтвердження показує карту лісництва із поділеними на умовні квадрати лісовими угіддями. В одному з таких квадратів, щоби вирізати 6,8 га враженої шкідниками деревини, лісівники робили аж 14 заходів (сподіваючись, що хвороба зупиниться, не рубали все за раз). Навіть зараз, коли досвідченим працівникам галузі очевидно, що болячка навряд чи зупиниться, залишили 80 соток на вигляд здорового лісу. Може, кажуть, адаптується…
Головним винуватцем ситуації, що склалася, у лісгоспі називають кліматичні зміни. Посушливі роки призвели до суттєвого зниження рівня грунтових вод. Сформовані дерева, що ростуть у цій місцині вже по 60, 70, 80 років, звикли до більшої вологості, тому й коренева система в них, як правило, поверхнева, не так глибоко занурена в землю. Нині, коли вологи не стало (навіть на території головного офісу лісгоспу впадає в око відсутність води в декоративній водоймі, та й селяни по району постійно бідкаються, що колодязі порожніють), дорослі дерева ослабли, стали вразливими до шкідників, які кочують із дерева на дерево, створюючи ефект «біологічної пожежі».
Щорічний приріст у межах угідь ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» складає приблизно 106-110 тисяч кубометрів деревини. Очікується, що загальна вирубка в цьому календарному році становитиме близько 140 тисяч кубометрів. При цьому частину хворого лісу, який підлягає вирубуванню, списали у рахунок рубок головного користування (тобто, планового), зберігши таким чином стиглі здорові ділянки лісу.
Єдиним варіантом порятунку (якщо ліс, звісно, сам якимось магічним чином не адаптується) лісівники бачать формування мішаних лісів, висадження порід дерев, які більш пристосовані до сухішого клімату. Зокрема, називають модрину, клен, граб, червоний дуб. Також фахівці припускають, що молодняк, який тільки-но формує свою кореневу систему, розвине її потужнішою — такою, що зможе добувати воду з більших глибин.
«Екологи вже нас розуміють, залишаються проблеми з громадськістю», — кажуть у лісгоспі. І закликають населення й громадських активістів утриматися від масової істерії. Стверджують, що всі дозволи на вирубку проходять безліч погоджень, до цього процесу залучали навіть представників Служби безпеки України.