Поминання 3/2017

19 січня минуло 9 днів, як пішла у вічність дорога, люба дружина, мама, бабуся — Євгенія Василівна ДЕМЯНЧУК

Згадайте, хто знав.

Вічний спокій і світла пам’ять.

Вічно сумуючі чоловік, діти, зять, онука, правнучка

22 января — 15 лет, как ушёл из жизни Владимир Тарасович БУЩЕНКО

Есть сила, которая может забрать из жизни, а из памяти — никогда. Пусть в этот день вспомнят добрым словом все, кто Тебя знал. Пусть земля тебе будет пухом, а душе — Царство Небесное.

Жена, дети, внуки, правнуки

24 січня — 15 років, як не стало нашого синочка — Сергія Васильовича СВІЧКАРЯ

Тебе ніколи не забудем, стискає душі наші жаль. Радість ти забрав з собою, залишив нам одну печаль. Любимо. Пам’ятаємо. Сумуємо.

Мама, батько, сестра, племінниця, правнучок Діма

21 січня — 9 днів гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті люблячої мами, бабусі — Світлани Іванівни ЛЕВЧУК

Ти нас покинула... В житті немає вороття, і кров з невидимої рани буде текти усе життя. Ми завжди будемо тебе пам’ятати, любити. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Царство Небесне тобі, вічний спокій.

Сумуючі всі рідні

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть...

18 січня — 3 роки, як неждано і негадано обірвалося життя дорогого батька, дідуся — Григорія Івановича ШАПРАНА з Ужачина

На душі — біль, жаль, і сум. Вас немає і більше вже не буде з нами. Та пам’ять про Вас вічно житиме в наших серцях. Пробачте нам, татусю, що не врятували. Царство Небеснеі вічний спокій Вашій душі.

Сумуючі рідні

23 січня — рік, як немає з нами нашої матусі, бабусі — Ніни Григорівни ВОЙЦЕХОВСЬКОЇ з Нової Романівки

Біль серце стискає. Гірко плаче душа. Більшого горя немає, як втрата, рідненька, твого життя.

У вічній скорботі дочки, зяті, внуки, правнучка

23 січня — 3 роки, як немає з нами люблячої дружини та матусі — Світлани Іванівни ЮЩЕНКО

Той день, коли твій погляд згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з ним змиритись. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, діти та всі рідні

22 січня минає 2 роки світлої пам’яті Миколи Миколайовича ЛУК’ЯНЧУКА з с.Тернівка

Минає час, але ти вічно будеш жити в наших серцях. Нехай у цей день усі, хто знав тебе, згадають і пом’януть. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне тобі і вічна пам’ять.

Вічно сумуючі дружина, донька, батьки

17 січня минуло 40 днів, як пішов з життя Василь Давидович КОРНІЙЧУК

05.02.1939-09.12.2016 р.

Вже 40 днів ми без тебе, серце плаче і тремтить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Навіщо покинув ти нас, дорогенький, як важко без тебе нам жить. Всі, хто знав, пом’яніть його добрим словом.

Сумуючі дружина, діти, онуки, рідні

12 січня минуло 2 роки, як немає з нами дорогої мамулі, бабусі, дружини, сестри, тітки — Галини Іванівни БОЧКОВСЬКОЇ

Ніколи нам не забути той страшний день і ту страшну хвилину, коли підступна смерть вирвала Тебе від нас, коли перестало битися Твоє серденько. Ти пішла в інший світ, звідки вже немає вороття. Нема Тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти усмішки Твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела Тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Скільки не мине часу, Ти завжди будеш поряд із нами. Хай над Твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то пам’ять про Тебе. Спи спокійно, наша дорога мамуля. Лебединим пухом хай буде Тобі земля.

Сумуючі чоловік, донька, зять, син, невістка, онуки та всі рідні

23 січня минає річниця, як трагічно загинув Віталій Петрович ВАСЬКІВСЬКИЙ

23.01.1991-23.01.2016 р.

Пішов у вічність наш рідненький, пішов за обрій в тиху даль. Ти — в серці, любий, вічно з нами твоя любов, твоя печаль. Немає стільки крапель моря, роси, щоб виплакати наше горе рясним дощем болючих сліз.. Моліться за мене, рідненькі, бо більше до вас не прийду, а тільки у сон вам раненько тихою тінню війду. Вам буде сонце світити, ви будете жить і любить. А вас я прошу в День народження пом’янути, бо дуже хотілося жить. Хай над твоєю могилою співають пташки, а на квітах буде роса — то наші сльози.

Рідні, друзі

25 січня минає рік, як пішов у вічність дорогий та рідний чоловік, батько, дідусь та прадідусь — Іван Оксентійович КРАВЧУК

Хтось дмухнув — і згасла свічка, впала зірка яскрава й натхненна. Стихло слово, а спогад — він вічний і життя було це не даремне. Бачиш, тату, приходим до тебе і у тиші відчуєм присутність. Ти в тумані блакитного неба, ти — гучна у душі незабутність та натруджені жилаві руки, так багато не встигли зробити. Ти навчав нас, як треба терпіти, ти навчав нас, як правильно жити. Ти подумав про всіх і ніколи не беріг свої втомлені очі. Бачиш, тату, приходим до тебе і схиляєм голови сумні. Прийміть уклін наш до землі і тугу вічної розлуки. Лебединим пухом вам земля. Вічна пам’ять і Царство Небесне.

Всі ваші діти, дружина, онуки, правнучка

23 січня минає 20 років, як обірвалося життя Ольги Ервінівни ГУЛАНОВОЇ

Ти нас покинула дуже рано, в житті немає вороття, і кров з невидимої рани буде текти усе життя. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій тобі, рідненька.

Сумуючі чоловік, діти та внуки