Поминання 13/2017

31 березня — 16 років, як пішла у вічність дорога наша донечка — Олена Віцьківна ОСВАЛЬД з Броник

Той день, коли твій погляд згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з ним змиритись. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі батьки, сестра з сім’єю, рідні

5 квітня — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті Анатолія Васильовича ШПАКА

05.06.1967-05.04.2016 p.

Той день,коли твій зip погас i серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас! Тебе немає, серце плаче, душа згорьована болить. Ми кожен день чекаємо Тебе i виглядаємо щомить. Закрила хижа смерть повіки, скувала холодом вуста, заснула вічним сном навіки людина добра i проста. Коханий, милий, дорогий! Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти! Не заросте ніколи та стежина, що Тебе провела в останню путь. Похилиться зажурена калина, i добрим словом люди пом’януть. Ти завжди будеш поряд з нами. Хай над Твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то пам’ять про Тебе. Спи спокійно, наш дорогенький. Царство Небесне, а душі — вічний спокій!

Вічно сумуючі дружина та діти

3 квітня минає рік, як немає з нами Ганни Володимирівни ВОЙТЕНКО

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, — була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких — лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, дочки, онуки, зяті

2 квітня — 2 роки, як пішла у вічність дорога i рідна жінка, матуся та бабуся — Bipa Григорівна ШИШКОВСЬКА

Не існує тих cлів, щоб висловити біль, горе, від якого плачуть наші серця. Ти була гарною, турботливою дружиною, мамою, бабусею. Відкритими було Твоє серце i твоя оселя. Рідненька, ми сумуємо за Тобою. Не можемо повірити в те, що навіки перестало битися Твоє турботливе серце. Ти була для нас опорою, порадницею i дуже гарною господинею. Ти прожила життя для родини, завжди про вcix піклувалася. В наших серцях Ти житимеш вічно, ми завжди пам’ятатимемо Тебе. Хай буде лебединим пухом Toбі земля, а душі — Царство Небесне.

Вічно сумуючі чоловік, донька з сім’єю

4 квітня минає 40 днів світлої пам’яті нашої дорогої, рідненької матусі, бабусі та прабабусі — Марії Михайлівни ПШЕНИЧНОЇ

Той день, коли твій голос згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись. Спи спокійно, наша люба, взята волею долі, хай наш сум, безмірна туга не тривожать твої сни. Нехай вітер тебе заколише, ніжну пісню співають пташки, спи спокійно — ми будем молитись за спасіння твоєї душі. Печаль і смуток серце ранить, низький уклін тобі від нас і вічна пам’ять.

Доньки, внуки, правнуки, сестра, племінники і всі рідні

28 березня минуло 9 днів, як перестало битися серце дорогої нам людини — чоловіка, батька, дідуся, прадідуся — Петра Васильовича БОНДАРЧУКА

Ти пішов від нас і залишив печаль і сльози, і скільки б часу не минуло, ти вічно житимеш у наших серцях. Царство Небесне тобі і вічний спокій, наш рідненький.

Сумуємо: дружина, діти, внуки, правнучка

5 квітня минає рік, як пішов у вічність наш любий чоловік, батько, дідусь — Валерій Павлович ШАРОВ

Якби міг ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — був найкращий в світі тато. Таких, як ти, не забувають, таких — лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненький.

Вічно сумують дружина, діти, внуки, рідні

Такий, як ти, буває тільки раз в житті, і то з небес...

4 квітня минає 3 роки світлої пам’яті люблячого чоловіка та батька — Олександра Феліксовича САВИЦЬКОГО

02.04.1970-04.04.2014 р.

Той день весняний став сумний, і ми не в силах щось змінити. Тебе не стало, наш ти дорогий, а серце так хотіло жити...

Сумуючі дружина і сини