Єврейські некрополі Новограда-Волинського

Жертви нацизму покояться також у глибині південно-східного сектора. Згідно з епітафією одного пам’ятника, на цьому місці покоїться прах 10 загиблих у 1941 р. у с.Рихальське (вказані прізвища). Поруч стоїть ще один пам’ятник із написом про те, що тут поховано 9 чоловік, розстріляних у 1942 р. у Баранівському районі (вказано 5 прізвищ). За деякими свідченнями, загиблі проживали в селах Середня і Зеремля, були розстріляні в районі останнього. Окремий надгробок установлений загиблому в 1941 р. у с.Ярунь Ківі Круковцю. На ньому також указано рік перепоховання — 1958. Інший окремий надгробок установлений вбитому 1943 року в с.Кануни Йосифу Шуберту. За спогадами його дочки, Софії Мельник (Шуберт), могила батька була знайдена за селом, у полі на початку 1960-х років, після чого його рештки були перенесені в Новоград-Волинський. Дружина Й. Шуберта та родичі дружини на прізвище Бараш були розстріляні в 1941 р. у невідомому місці. Тому маленький пам’ятник, що стоїть ліворуч та увічнює пам’ять 10 загиблих на прізвище Шуберт і Бараш, є кенотафом (символічний надгробок без могили).
Між південним сектором і західними воротами приблизно на 30 м тягнеться пустище. Тут через періодичну заболочуваність поховань нема. А в південно-західному кінці, біля огорожі, знаходяться 10 надгробків самогубців, котрі померли в 1935-85 р. Єврейські релігійні закони забороняють ховати самогубців разом з іншими. Їх ховають у віддаленому кінці кладовища.
Освоєння північно-східного сектора кладовища почалося в 1977 р. Поховання в ньому відбуваються донині. Пам’ятники являють собою стели з російськими епітафіями та відрізняються зовні від християнських лише відсутністю хрестів. На деяких надгробках цього та інших повоєнних секторів викарбувані, крім імені похованого, також імена загиблих і померлих під час війни родичів. Є ще один кенотаф, що увічнює пам’ять про п’ять членів родини Кац, котрі померли та загинули в 1933 і 1941-45 р.
У новій частині кладовища покояться відомі містяни: Заслужений працівник культури УРСР Григорій Уріс (1911-1972 р.) і його син, Заслужений працівник культури України Фіма Уріс (1942-2000 р.), які працювали тривалий час директорами кінотеатру ім.Щорса; перукар, Заслужений працівник сфери послуг України, почесний громадянин Новограда-Волинського Юхим Штейнберг (1928-2014 р.); педагог, відмінник освіти України, нагороджений орденом «Звягель», Леонтій Гехман (1922-2010 р.); директор меблевої фабрики Олександр Варшавський (1928-1987 р.) та ін.
Нинішня площа кладовища становить біля 4 га. На ньому нараховується понад 2100 повоєнних поховань. У 1970-х і 1980-х роках кладовище часто відвідували місцеві євреї. Особливо багатолюдно було в неділю перед Днем Перемоги. Внаслідок масової еміграції 1990-х і 2000-х років, а також природного скорочення, чисельність єврейського населення Новограда-Волинського на кінець 2016 р. становила приблизно 100 чоловік, з яких половина — люди змішаного походження (за переписом 1959 р., у місті проживало 3300 євреїв). У наш час єврейське кладовище відвідується переважно влітку місцевими жителями, а також емігрантами з Ізраїлю, США, Росії, Німеччини та інших країн. Абсолютна більшість із них — люди старші 60 років, які прожили в Новограді-Волинському значну частину свого життя. Після відходу у вічність старшого покоління діаспори та останніх євреїв міста стануть реальністю слова, наведені в епіграфі до цієї статті.
Від середини 1990-х років коштами земляків, які живуть за кордоном, та місцевої єврейської громади кладовище декілька разів очищалося від заростей чагарників. Але через те, що прибирання відбувалося нерегулярно, проблема заростання не вирішена. Залишилось багато занедбаних могил. Місцеві жителі, котрі живуть у сусідніх будинках, використовували кладовище для випасу худоби. Останнім часом почастішали випадки крадіжок могильних огорож, а наприкінці 2015 р. зник металевий паркан із боку вул.Коростенської.
У жовтні 2015 р. в одній із філій ізраїльського банку «Hapoalim» було відкрито благодійний рахунок для збирання пожертвувань на спорудження нової огорожі єврейського кладовища в Новограді-Волинському. Ініціативна група звернулася за підтримкою до земляків, котрі живуть у діаспорі. Було надіслано лист на ім’я міського голови з проханням виділити кошти для підтримання порядку на єврейському кладовищі, призначити туди доглядача, якого не було останні декілька років через скорочення посади. Заклик ініціативної групи був почутий. На благодійний рахунок почали надходити пожертвування, а 30 березня 2016 р. на кладовищі розпочалися будівельні роботи, що завершилися наприкінці вересня 2016 р. (загальна вартість робіт — понад 16 тисяч доларів). По всьому периметру кладовища було споруджено залізобетонну огорожу з двома воротами, встановлена бесідка для укриття від негоди, приведені до ладу два колодязі.
З іншого боку, прийнятий Новоград-Волинською міською радою бюджет на 2016 рік передбачив виділення коштів для підтримання порядку на єврейському кладовищі, на яке був призначений доглядач. У 2016 р. міські комунальні служби встановили на кладовищі новий туалет, вимостили кам’яними плитками доріжки до могил звягельських цадиків і письменника Фейєрберга. Планується створення бази даних щодо нового кладовища з топологічними схемами рядів і списками похованих.До єврейських некрополів належать також братські могили кількох тисяч мирних жителів, розстріляних переважно влітку і восени 1941 р. Одна з них знаходиться в районі колишнього тиру кавалерійського полку по вул.Герцена, за кондитерською фабрикою, друга — в районі парку Партизанської Слави по вул.Леваневського, за гарнізонним Будинком офіцерів. Євреї разом з іншими поховані також у братських могилах біля колишньої в’язниці (вул.Волі №52), в районі колишнього будинку інвалідів (вул.Чехова №4) і колишньої території МТС (вул.Чехова №5).
У 1945-46 р. р. на кошти юдейської релігійної громади на 4 братських могилах були встановлені пам’ятники «з написами на єврейській та російській мовах». У 1970-х роках влада замінила їх на пам’ятники нового зразка з написами на російській мові, в яких згадувалися лише «радянські громадяни». Написи на українській мові на новітніх пам’ятниках, установлених у 1990-х і 2000-х роках, також не згадують національну приналежність загиблих. Виняток становить скульптурний пам’ятник, встановлений у жовтні 1996 р. за гарнізонним Будинком офіцерів, на якому викарбувано івритське слово «зохрим» («пам’ятаємо»), а його кам’яні піраміди червоного й чорного кольору разом утворюють зірку Давида.
Могили звягельських цадиків, письменника Фейєрберга, жертв нацизму із с.Дубрівка на новому єврейському кладовищі, а також вищевказані братські могили, які розташовані за його межами, внесені у Звід пам’яток і пам’ятних місць історії та культури міста Новограда-Волинського.