Азартна парочка
- Кримінал
- 91
- коментар(і)
- 25-08-2017 17:39
Літній, теплий, сонячний день. Молода пара зайшла на територію парку.
Ніхто не міг навіть запідозрити, що ці молодик із молодичкою — злочинний дует. Він — двадцятидворічний Віктор Недін (імена у матеріалі змінено), уже встиг побувати там, де Макар телят не пас. Сидів за крадіжку.
Двадцятирічна Ірина Машко ще не встигла пізнати тюремних «принад», хоча за проступки, скоєні нею в останні роки, її можна було би відправити на нари не на один рік. Та про це — згодом.
Був вихідний. Полудень. У центральному парку цього дня людно. Гуляють молоді пари, то там, то там можна помітити мам із колясками або без них, під кронами дерев на лавках сидять бабусі-дідусі, галасливо бігає дітвора…
Віктор і Ірина також прогулювалися в парку. Проте, вони прийшли сюди не просто розважитися, а полювали на своїх жертв.
На одну з таких і поклали око. Це була русява дівчина в голубому платтячку. Коли вона підійшла до громадської вбиральні, Віктор Недін коршуном налетів на неї і кулаком ударив її в обличчя. Потім нападник із шиї дівчини зірвав золотий ланцюжок, вирвав із рук сумочку і кинувся навтьоки.
Зустрілися вони за межами парку.
— Ну, що там? — засапано спитала Ірина.
— На. — Віктор простягнув їй невелику білу сумочку.
Ірина швидко перевірила вміст сумочки. Розчіска, помада, духи, гаманець…
— Триста п’ятдесят гривень! — радісно вигукнула Ірина.
Віктор, роззираючись нав-
коло, зауважив:
— Малувато бабок.
— Чого? — здивовано зирк-
нула на Віктора Ірина. — На бар вистачить. І ланцюжок у ломбард здамо.
— З ланцюжком треба зачекати. Небезпечно. — І наказав Ірині. — Гаманець і сумку викинь у кущі. Ще прошвирнемося містом.
— Навіщо?
— Може, ще щось вполюємо.
Ірина закомизилася:
— А в бар?
— Зачекає твій бар!
— Давай хоч цигарок купимо? І по пиву.
— Гаразд.
Тим часом, до парку прибула група патрульної поліції. Опитали потерпілу. Приїхала і «швидка». Після удару кулаком у дівчини сталася кровотеча з носа.
Розпочався пошук злочинця. Тоді поліцейські ще не знали, що нападник промишляв не один.
Та азартна парочка на цьому не зупинилася. Випивши за магазином по пляшці пива, вони подалися до автовокзалу. Неподалік нього обрали чергову жертву. Нею був чоловік років тридцяти-тридцяти п’яти.
— Головне, — напучував Ірину Віктор, — не кіпішуйся.
— А якщо він почне кричати? — засумнівалася спільниця.
— Не кричатиме.
— Звідки знаєш?
— Знаю. Чуйка. Тим більше, у мене є вагомий аргумент! — Віктор похлопав долонею по кишені курточки.
Чоловік стояв поряд з автовокзалом. Курив. Навкруги людей не було. Цим і скористалися зловмисники.
— Мужик! Не думай опиратися чи піднімати шум! — Віктор приставив до живота чоловіка пістолет. — Ти зрозумів?
Той мовчки кивнув.
Віктор зняв з плеча жертви сумку. Почепив на себе. Пістолет так і тримав біля живота.
Ірина тим часом нишпорила по кишенях чоловіка. Забрала в нього два мобільних телефони.
Потім Віктор наказав чоловікові:
— Стоятимеш тут тридцять хвилин. Потім — ти вільний. Затямив?
Чоловік знову мовчки кивнув.
Азартна парочка на громадському автобусі проїхала кілька зупинок. Вийшовши на зупинці, перевірили вміст сумки. В ній були якісь документи. Пляшка газованої води і портмоне. А в ньому — солідна пачечка гривень. Великими купюрами.
— Це вже щось! — заблищали Вікторові очі.
А Ірина не втрималася:
— Скільки там?
— Чимало, — буркнув Віктор. — Потім порахуємо.
Сумку з документами вони взяли з собою.
Тепер до автовокзалу прибула друга група правоохоронців. А незабаром під’їхали поліцейські з парку.
Потерпілий чоловік описав злочинців, які забрали в нього сумку і мобільні телефони.
Прикмети нападника співпадали з тим, зловмисником, котрий скоїв розбійний напад на дівчину у парку.
— А ще, — додав потерпілий, — на зап’ясті у злочинця було татуювання…
Поліцейські почали обстежувати прилеглі території.
Неподалік від гастроному правоохоронці побачили двох осіб, які намагалися уникнути з ними зустрічі.
Їх зупинили. Тут і побачили на молодому чоловікові сумку, схожу за описом на викрадену.
Віктор кинувся тікати. Та один із поліцейських підставив підніжку. Втікач покотився асфальтом. Його скрутили. Обшукали. Знайшли речі потерпілих — чоловіка і дівчини. Вилучили в злочинця і травматичний пістолет.
Азартну парочку доставили у відділ поліції, проти них порушено кримінальну справу. Разом із тим, затриманих перевіряють щодо причетності до інших злочинів.
Ніхто не міг навіть запідозрити, що ці молодик із молодичкою — злочинний дует. Він — двадцятидворічний Віктор Недін (імена у матеріалі змінено), уже встиг побувати там, де Макар телят не пас. Сидів за крадіжку.
Двадцятирічна Ірина Машко ще не встигла пізнати тюремних «принад», хоча за проступки, скоєні нею в останні роки, її можна було би відправити на нари не на один рік. Та про це — згодом.
Був вихідний. Полудень. У центральному парку цього дня людно. Гуляють молоді пари, то там, то там можна помітити мам із колясками або без них, під кронами дерев на лавках сидять бабусі-дідусі, галасливо бігає дітвора…
Віктор і Ірина також прогулювалися в парку. Проте, вони прийшли сюди не просто розважитися, а полювали на своїх жертв.
На одну з таких і поклали око. Це була русява дівчина в голубому платтячку. Коли вона підійшла до громадської вбиральні, Віктор Недін коршуном налетів на неї і кулаком ударив її в обличчя. Потім нападник із шиї дівчини зірвав золотий ланцюжок, вирвав із рук сумочку і кинувся навтьоки.
Зустрілися вони за межами парку.
— Ну, що там? — засапано спитала Ірина.
— На. — Віктор простягнув їй невелику білу сумочку.
Ірина швидко перевірила вміст сумочки. Розчіска, помада, духи, гаманець…
— Триста п’ятдесят гривень! — радісно вигукнула Ірина.
Віктор, роззираючись нав-
коло, зауважив:
— Малувато бабок.
— Чого? — здивовано зирк-
нула на Віктора Ірина. — На бар вистачить. І ланцюжок у ломбард здамо.
— З ланцюжком треба зачекати. Небезпечно. — І наказав Ірині. — Гаманець і сумку викинь у кущі. Ще прошвирнемося містом.
— Навіщо?
— Може, ще щось вполюємо.
Ірина закомизилася:
— А в бар?
— Зачекає твій бар!
— Давай хоч цигарок купимо? І по пиву.
— Гаразд.
* * *
Тим часом, до парку прибула група патрульної поліції. Опитали потерпілу. Приїхала і «швидка». Після удару кулаком у дівчини сталася кровотеча з носа.
Розпочався пошук злочинця. Тоді поліцейські ще не знали, що нападник промишляв не один.
* * *
Та азартна парочка на цьому не зупинилася. Випивши за магазином по пляшці пива, вони подалися до автовокзалу. Неподалік нього обрали чергову жертву. Нею був чоловік років тридцяти-тридцяти п’яти.
— Головне, — напучував Ірину Віктор, — не кіпішуйся.
— А якщо він почне кричати? — засумнівалася спільниця.
— Не кричатиме.
— Звідки знаєш?
— Знаю. Чуйка. Тим більше, у мене є вагомий аргумент! — Віктор похлопав долонею по кишені курточки.
Чоловік стояв поряд з автовокзалом. Курив. Навкруги людей не було. Цим і скористалися зловмисники.
— Мужик! Не думай опиратися чи піднімати шум! — Віктор приставив до живота чоловіка пістолет. — Ти зрозумів?
Той мовчки кивнув.
Віктор зняв з плеча жертви сумку. Почепив на себе. Пістолет так і тримав біля живота.
Ірина тим часом нишпорила по кишенях чоловіка. Забрала в нього два мобільних телефони.
Потім Віктор наказав чоловікові:
— Стоятимеш тут тридцять хвилин. Потім — ти вільний. Затямив?
Чоловік знову мовчки кивнув.
Азартна парочка на громадському автобусі проїхала кілька зупинок. Вийшовши на зупинці, перевірили вміст сумки. В ній були якісь документи. Пляшка газованої води і портмоне. А в ньому — солідна пачечка гривень. Великими купюрами.
— Це вже щось! — заблищали Вікторові очі.
А Ірина не втрималася:
— Скільки там?
— Чимало, — буркнув Віктор. — Потім порахуємо.
Сумку з документами вони взяли з собою.
* * *
Тепер до автовокзалу прибула друга група правоохоронців. А незабаром під’їхали поліцейські з парку.
Потерпілий чоловік описав злочинців, які забрали в нього сумку і мобільні телефони.
Прикмети нападника співпадали з тим, зловмисником, котрий скоїв розбійний напад на дівчину у парку.
— А ще, — додав потерпілий, — на зап’ясті у злочинця було татуювання…
Поліцейські почали обстежувати прилеглі території.
Неподалік від гастроному правоохоронці побачили двох осіб, які намагалися уникнути з ними зустрічі.
Їх зупинили. Тут і побачили на молодому чоловікові сумку, схожу за описом на викрадену.
Віктор кинувся тікати. Та один із поліцейських підставив підніжку. Втікач покотився асфальтом. Його скрутили. Обшукали. Знайшли речі потерпілих — чоловіка і дівчини. Вилучили в злочинця і травматичний пістолет.
Азартну парочку доставили у відділ поліції, проти них порушено кримінальну справу. Разом із тим, затриманих перевіряють щодо причетності до інших злочинів.
Микола МАРУСЯК
Коментарі відсутні