Поминання 35/2017

1 вересня минає 2 роки світлої пам’яті по загиблому в АТО Валерію Вікторовичу ЮРЧЕНКУ, колишньому працівнику ТОВ «Рубін»

Він працював серед нас, та ворожа куля забрала життя нашого товариша на 43-му році, на Сході України. Валерій Вікторович назавжди залишиться у нашій пам’яті взірцем порядної та чуйної людини, який до кінця свого життя виконував свій патріотичний обов’язок. Ми схиляємо голови у жалобі і висловлюємо щире співчуття близьким і рідним Героя, який віддав своє життя за мир і незалежність України. Світла пам’ять про мужнього захисника Вітчизни назавжди збережеться у наших серцях.

Адміністрація та увесь колектив ТОВ «Рубін»

2 сентября — 9 дней светлой памяти Евгения Леонидовича ЧЕЧЕТА

Из жизни ты ушёл мгновенно, а боль осталась навсегда. Нет больше горя, чем горечь от утраты. Тому, кто дорог был при жизни, от тех, кто любит и скорбит. Нет таких слов, чтобы выразить всю скорбь душ наших.

Все родные

Хто забув — згадайте, хто пам’ятає — пом’яніть...

Кажуть, Бог забирає найкращих.

28 серпня минув рік важкої скорботи, печалі, як немає з нами дорогого протоієрея — Сергія ВАЛЕНТЮКА

Ти відлетів у далі неземні, залишивши нам спогади і смуток. Не стирається рана у наших душах. Рідним не віриться, що вже ніколи не почують рідного голосу, дітям — що не буде батьківської поради. Скільки б не минуло часу, Ти завжди будеш поряд із нами. Пам’ять про Тебе не згасне у наших серцях. Хай над Твоєю могилою співають пташки, а спокій оберігають краплини роси — то наші сльози. Вічного життя Тобі у Царстві Небеснім і спокою душі.

У глибокій печалі дружина, дочка, син, мама, брат і сестра з сім’ями

6 сентября — 10 лет светлой памяти дорогой и любимой жены — Надежды Витальевны МАКСИМОВОЙ

Время никогда не сотрёт из памяти горечь утраты, а воспоминания о совместно прожитой жизни и сегодня греют мне душу. Много доброго сделала ты для людей, а ещё больше не успела сделать. Светя другим — сгорела сама. Царство тебе Небесное и вечный покой твоей душе. Уверен, что помнят её люди, в жизни которых она оставила добрый след.

Скорбящий муж

1 вересня минає рік, як пішов у вічність найдорожчий чоловік, батько, дідусь — Павло Павлович БАРДИК

Нехай вітер тебе заколише, ніжну пісню співають пташки. Спи спокійно, рідненький, ми будем молитись за спасіння твоєї душі. Царство тобі, рідний, Небесне, вічний спокій.

Вічно сумуючі дружина, дочка, зять, внуки, всі рідні

2 вересня минає 12 років світлої пам’яті дорогого батька, турботливого дідуся — Віталія Івановича РЕВКА

Перестало битися твоє добре серце, у якому вистачало тепла для всіх. Пам’ять про тебе — у наших серцях. Вічний спокій твоїй душі і Царство Небесне.

Вічно сумуючі діти, онуки

Велике горе прийшло у нашу сім’ю. 23 серпня раптово обірвалося життя дорогого чоловіка, батька — Василя Оксентійовича ГАЛЬЧУКА з Токарева

Зі своїм горем ми не залишились наодинці. Дякуємо за співчуття, підтримку, допомогу — сім’ям Тодоровичів, Хильчуків, Ничипоруків, Грабовських, А.В.Мармалюку, керівнику ПСП «Граніт» В.С.Титяневич, С.Г.Сидорчуку, головам сільських рад: Л.В.Бойко, І.А.Печоріну, Т.В.Мосійчук, працівникам СТОВ «Птахівник», владиці Олександру Городницького Свято-Георгіївського ставропігійного монастиря, ігуменії Рафаїлі Корецького Свято-Троїцького жіночого монастиря, рідним, близьким, сватам, сусідам, односельчанам, знайомим. Доземний уклін всім. Нехай Бог береже вас, і горе не знає дороги до ваших домівок.

Із вдячністю дружина, діти Олександр, Галина, Олександр, Олена