Волонтерський рух на Новоград-Волинщині продовжує діяти

У жовтні 2017 року 30-та ОМБр, після проведення бойового злагодження та короткотривалого перепочинку від бойових буднів, зайняла позиційну оборону в Донецькій області та виконує бойові завдання.
Зрозуміло, що навіть в умовах бойових дій для життєдіяльності солдату необхідні умови, особливо — в зимовий період.
Так повелося, що там, де перебувають підрозділи нашої частини, воїни озброюються кирками та сокирами та створюють своїми руками інженерні споруди, які здатні зберегти їм життя.
Я звільнився зі ЗСУ в серпні 2017 року, але, ставши військовим пенсіонером, тримав зв’язок зі своїми бойовими побратимами. На початку листопада отримував сигнали «СОС» від хлопців 2-го механізованого батальйону про гостру потребу в пиломатеріалах для створення відповідних умов проживання. Знаючи дану ситуацію на передовій, я не міг залишитись осторонь, тому і звернувся, в першу чергу, до лісових господарств.
Вже вкотре надали допомогу нашим хлопцям в АТО директор ДП «Городницьке ЛМГ» Мельник Віктор Сергійович та директор ДП «Новоград-Волинське» ДЛМГ Нусбаум Степан Антонович, які без вагань відгукнулися на дане прохання.
На жаль, звернувшись до директора ДП «Баранівське лісомисливське господарство» Остудімова Анатолія Олександровича, отримав відмову на прохання допомогти бойовим побратимам. Він ухилився від доброчинної місії, мотивуючи тим, що я не є діючим військовослужбовцем. А дізнавшись, що це я напередодні телефонував на «гарячу лінію» зі збереження лісового фонду в м. Київ, взагалі втратив до мене інтерес.
На День захисника України я, завітавши до батьків, прогулявся по лісу в н.п. Полянка, у якому змалечку збирав гриби, ягоди, березовий сік, який дбайливо охороняв, будучи лісником, мій дід Семен — учасник Великої Вітчизняної війни. І що я побачив… Гілляччя свіжоспиляних сосен, беріз, верхівки дерев, пеньки в метр висотою. І всюди, де я проходив, — сліди варварського знищення лісового масиву, легенів села, району, земної кулі. На такий вандалізм я не міг не відреагувати. Так, лісівника зняли, безпорядок прибрали, а як відновити втрачене, адже потрібні десятиліття? Такими темпами і з таким ставленням наше Полісся стане Херсонськими степами… А що ми залишимо нашим дітям?
Крім того, я звернувся до управління освіти міської ради, через яке руками дітей садочків та навчальних закладів міста було зібрано та відправлено 120 кг посилок в АТО, які стали символічними подарунками на бойових позиціях на 6 грудня до Дня ЗСУ.
Діти у своїх малюнках зображували українських воїнів, які перемагають ворогів, з державними символами України та непереборним бажання миру.
Саме такі дитячі образи в малюнках зігрівають воїнів під час бойових дій, а отримані посилочки нагадують їм про їхні родини, які чекають їх у своїх домівках, та заради яких вони жертвували і жертвують своїм життям.
Але на війні — як на війні. Тому нам тут, в «глибокому тилу», потрібно розуміти, що на території нашої держави та на бойових рубежах продовжують лунати постріли і вибухи, які несуть руйнацію і смерть всьому живому…
19 грудня, привітавши по мобільному зв’язку патріота України — місцевого фермера н.п. Ольгінка Донецької області — зі Святим Миколаєм (на даній території перебував протягом року тиловий пункт 2-го механізованого батальйону), який нас на правах господаря разом із громадою села привітав на Великдень Пасхальними дарами, дізнався, що підтримку ЗСУ здійснюють і в подальшому планують хлопців пригостити новорічними гостинцями.
На жаль, а може, на щастя, українці, які перебувають подалі від війни, мало розуміють цей такий необхідний тісний взаємозв’язок зі своєю армією, яка воює. На мій призив через засоби масової інформації (відеоролик студії «Калина», який транслювався протягом двох тижнів, відповідна інформація в газеті «Звягель») щодо консолідації волонтерської допомоги через осередок спілки АТО, відгукнулась… аж одна жителька м. Новоград-Волинський.
Під час отримання дитячих дарунків на бойових позиціях воїни розписували державні прапори в знак вдячності юним патріотам, які під час уроків мужності вручили навчальним закладам ветерани АТО, та подяки за безцінну підтримку Збройних Сил України.
У доброчинному заході взяли участь:

1. Новоград-Волинський дошкільний навчальний заклад №1 «Джерельце»;


2. Новоград-Волинський дошкільний навчальний заклад №4 «Сонечко»;


3. Новоград-Волинський дошкільний навчальний заклад №5 «Віночок»;


4. Новоград-Волинський дошкільний навчальний заклад №6 «Дзвіночок».

Заклади освіти міста:

1. Новоград-Волинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2;


2. Новоград-Волинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3;


3. Новоград-Волинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8;


4. Новоград-Волинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 художньо-естетичного профілю;


5. Міський учнівський клуб «Звягель-Патріот».

Велика дяка магазину «Силует» за надану тканину на державні прапори, які пошили з даного матеріалу учасники АТО з новоствореної фірми «Реставратор» у районі «Болгарбуду», головному редактору Новоград-Волинської щотижневої газети «Звягель» Брюханову Олегу Васильовичу, директору ПП «Студія «Калина» Каліновському Олександру Борисовичу за постійну та безперебійну допомогу у висвітленні бойових та святкових блоків про нашу 30-ту окрему механізовану бригаду.
Бажаючі приєднатися до всеукранського та Новоград-Волинського руху «Народ і Армія — єдині», кожен небайдужий патріот своєї землі може надати посильну допомогу через офіс Спілки учасників ветеранів, інвалідів АТО, що по вулиці Замкова, 3/6 (біля ТРК «Мальта»). Телефон для довідок: (063) 481 31 04.