До 2020 року губернатор пообіцяв добудувати хірургічний корпус у Новограді

Більшість діючих приміщень міськрайТМО, як констатують наші медики, після сотні років експлуатації більше придатні нині на роль історичних пам’яток, аніж сучасних лікувальних закладів. Тим паче, коли у контексті медичної реформи Новоград-Волинський має стати госпітальним округом, до якого увійдуть Баранівський та Ємільчинський райони. Кількість населення, яке він обслуговуватиме, складатиме 200 тисяч, тож нові стандарти сучасної медицини вимагають негайно оновити наявну лікувальну базу. Інакше, окрім декларацій на папері, реальних змін у медицині так і не відбудеться.
Ось чому нової актуаль­ності набуло питання продовження будівництва хірургічного корпусу, розпочате у місті 2012 року. На початковому етапі багато хто охрестив цю пафосну ідею довгобудом. Інші вірили, що саме за ним — майбутнє регіональної медицини. І ось днями новий обнадійливий акцент у питанні поставив губернатор Житомирщини Ігор Гундич. 30 січня голова ОДА побував на об’єкті, запевнивши чиновників, медиків і журналістів, що хірургічному корпусу — бути.
— Я приїхав за дорученням віце-прем’єра України Геннадія Зубка, на запрошення депутатів обласної, міської і районної рад. Адже є велика стурбованість: щоб надавати у госпітальному окрузі належні медичні послуги, то потрібно у найкоротші терміни добудувати корпус. Я є головою комісії, яка приймає рішення: чи включати об’єкти до фінансування Фондом Державного регіонального розвитку. Коли сидиш у Житомирі і бачиш усе на папері, то — одна ситуація, а, приїхавши на місце, побачивши лікарів і будівельників, котрі готові діяти, складається зовсім інша оцінка.
Торік із обласного бюджету на корпус було виділено 5,6 мільйонів гривень, 2 мільйони профінансував місцевий бюджет, ще 1 млн. 40 тис. грн. надали міські депутати з коштів, виділених на виборчі округи. Нині будівництво вийшло на «нульовий рівень», іншими словами, збудовано фундамент майбутнього корпусу.
«Зрозуміло, що об’єкт складний. Аби його збудувати, необхідно вкласти 70 мільйонів, — резюмував голова ОДА, але оптимістично запевнив: «Думаю, що при спільному підході — це реально. Я переконуватиму членів комісії включити об’єкт до фінансування. На це буде передбачено 10-15 мільйонів з держфонду регіонального розвитку. Слово тепер — за міською і районною владою. Щоб отримати співфінансування фонду, потрібна їх фінансова співучасть у розмірі 30%. Якщо діятимемо спільно, то у 2020-му році корпус буде зданий».
Відповідно до проекту і вимог, корпус складатиметься з наступних поверхів: перший — центральне стерилізаційне відділення, другий — реанімаційне відділення, третій — чисті операційні, четвертий — гнійні операційні.
— Це дуже потрібний об’єкт для того, щоб ми нарешті змогли надавати нашим людям високоспеціалізовану медичну допомогу хірургічного спрямування у комплексі, — розповів головний лікар міськрайТМО Василь Борис. Він, до речі, на цю тему захистив кандидатську дисертацію. — Фактично, це є сенс нашого життя. Дуже вболіваємо, бо втомилися працювати у неналежних умовах. Нині перед нами стоять нові виклики, які залежать не лише від професіоналізму лікарів та обладнання, але й від приміщень, що відповідають високим стандартам. Наразі ж з усіх будівель на території лікарні умовно придатними є лише дві: лікувальний і поліклінічний корпуси. Решта (зокрема, травматологія та хірургія) є непридатними, бо їм сто і більше років.
Про медичну реформу на зустрічі говорили коротко, і не усі відповідальні особи — у позитивному контексті. Основна теза головного лікаря: «У медичній реформі повинен бути діалог із лікарями, тоді вдасться очікувати на позитивні зміни. Інакше — багато питань». На що губернатор парирував: «Але ви ж не проти будівництва хірургічного корпусу, ні? Це теж — реформа. Сенс будь-якої реформи — якісна, доступна послуга. Ми все для цього робимо, тому підтримуємо це будівництво. За підтримки Президента виділено 4 мільярди гривень на будівництво і реконструкцію амбулаторій у сільській місцевості, відтак у Новоград-Волинському районі до кінця 2019 року буде дві нові додаткові амбулаторії з житлом для лікарів».
Лікар Микола Балаушко, котрий понад 30 років працює у міськрайТМО: «Давайте будемо реалістами. Окрім первинної, є вторинна ланка, де сконцентровано найбільше тяжких хворих. У нас 5 операційних, але усі розкидані по території, тож доводиться одразу після операцій перевозити пацієнтів, щоб доставити їх у реанімацію. Від цього залежить якість і своєчасність хірургічної допомоги, усе повинно бути в комплексі! Корпус вирішує 90% наших проблем. Якщо його не буде, то про який можна говорити госпітальний округ? На 50 койках? Шкода, що ви до нас не зайшли, ми би вам показали хірургію…» (Тут, за словами медиків, цегляним є лише каркас будівлі, всередині — дерев’яні перегородки, які давно згнили, і які поїв грибок — авт.).
Медики подякували за активну позицію депутатам обласної ради Віктору Мельнику та Степану Нусбауму, котрі разом з іншими доклали вирішальних зусиль, аби розповісти «верхам» про ситуацію у місцевій медицині. Міський голова Віктор Весельський запевнив: «Місто готове до співфінансування, тож на сесії міської ради ми розглянемо питання про виділення коштів відповідно до відсотків».
«У 2020-му році ми разом переріжемо стрічку», — запевнив Гундич. На що депутати облради відповіли: «Ігор Петрович своїх слів назад не забирає». Головний лісівник Степан Нусбаум ще й пообіцяв приготувати для омріяної новобудови «дах із дерева, яке виросло на нашій землі. Заготовимо і висушимо, щоб легко було піднімати нагору будівельникам».
Про проблеми, які виникли у міськрайТМО з фінансуванням на 2018-й рік, читайте у наступному номері «Звягеля».