Антоніна ЛАПИНСЬКА: «Ми сподіваємося, що мотивом стануть не гроші, а щире бажання допомогти»

Притулки та інтернати — не найкраще місце для виховання дітей. Але, крім прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, альтернатив у дитини, яка опинилася без батьківської опіки, не було. Відносно недавно в Україні запроваджено таке новаторство як патронатна родина. Новаторством його можна назвати для нас, адже цю практику давно застосовують у багатьох країнах Європи та у США. Що передбачає патронат над дитиною, про його особливості та вимоги до патронатних вихователів розповідає директор міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Антоніна ЛАПИНСЬКА.
— Патронат над дитиною — це професійна комплексна послуга, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини, котра опинилась у складних життєвих обставинах і потребує захисту, у сім’ї патронатного вихователя, та одночасне надання фахівцями соціальної сфери інтенсивних підтримуючих послуг для сім’ї дитини.
Мета — забезпечення права кожної дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, виховуватися у сприятливому та безпечному сімейному середовищі шляхом відновлення здатності батьків (осіб, які їх замінюють) опікуватися дитиною та виховувати її, а в разі неможливості, — вживання заходів щодо захисту дитини та прийняття рішень щодо її влаштування до постійної форми сімейного виховання, яка найбільше відповідає її потребам.
— У якому віці діти можуть потрапити під патронат іншої сім’ї?
— Це може бути навіть немовля, якщо його мама опинилася у скрутних життєвих обставинах. Або з нею чи обома батьками щось трапилося. Тобто, від перших днів із народження й до повноліття.
— Тобто, ті, у кого сталося раптове лихо, можуть самі звернутися до вас по допомогу?
— Не просто можуть, а й повинні це зробити. На жаль, не в усіх є родичі, які готові певний час займатися чужими дітьми, особливо, коли є свої. Тож, ми звертаємося до батьків, щоб вони не боялися і приходили до нас самі. У житті бувають різні ситуації. Ми готові допомагати. А коли все налагодиться, ваші діти повернуться у рідну сім’ю.
— Наведіть приклади подібних складних життєвих обставин.
— Може статися, що батьки потрапили у лікарню, і в них немає родичів, які на час лікування можуть взяти дитину до себе. Тоді її передають на тимчасове перебування у патронатну родину. Як приклад, може бути і випадок алкогольної залежності батьків, внаслідок чого вони належним чином не виконують батьківські обов’язки. У такому разі дитина теж може потрапити в патронатну родину.
— Що патронат дасть для дитини та її батьків?
— Перш за все, безпеку, догляд, виховання та реабілітацію дитини в умовах сім’ї, спілкування з рідними, а в разі неможливості повернення до біологічної родини, — пошук нової сім’ї.
Для батьків — можливість вирішити наявні проблеми, отримати професійний соціальний супровід, що загалом сприятиме підвищенню батьківського потенціалу та воз’єднанню родини.
У цілому це сприятиме утвердженню сімейних цінностей, забезпечить належні умови для дітей, які через складні життєві обставини не можуть проживати у власних родинах.
— Які діти можуть бути влаштовані під патронат?
— До сім’ї патронатного вихователя — особи, яка на професійній основі здійснює догляд, виховання і розвиток дитини (дітей), — можуть бути влаштовані наступні категорії дітей:

• новонароджені, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я, або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі;


• підкинуті, знайдені діти;


• безпритульні;


• діти з сімей, в яких існує загроза їхньому життю та здоров’ю;


• діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;


• діти, чиї батьки або особи, які їх замінюють, померли, безвісно відсутні;


• діти, переміщені з тимчасово окупованої території або району проведення бойових дій у зоні АТО;


• інші діти, які за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім’ї, або їхні батьки чи особи, які їх замінюють, не можуть піклуватися про них.
  

— Протягом якого терміну дитина може виховуватися у патронатній родині?
— Дитина у такій сім’ї не повинна перебувати більше трьох місяців. Якщо за цей час вона не повертається у свою сім’ю — до біологічних батьків, то за рішенням комісії із захисту прав дитини цей термін може бути продовжений ще на три місяці. Тобто, крайній термін перебування дитини — шість місяців, але для цього потрібні серйозні підстави. І протягом цих півроку ведеться пошук або прийомної сім’ї, або усиновлювачів чи опікунів. Усе залежить від життєвих обставин біологічної сім’ї такої дитини.
— Хто може стати патронатним вихователем?
— Громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають на спільній житловій площі;

• мають позитивний досвід виховання дітей;


• мають житло (власне, орендоване чи на правах користувача);


• не мають судимості;


• стан здоров’я яких дозволяє забезпечувати догляд та виховання дітей;


• одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного виховання не поєднує з іншою трудовою діяльністю;


• зібрали та надали відповідний пакет документів, необхідний для кандидатів у патронатні вихователі;


• пройшли навчання та отримали довідку та рекомендації за результатами навчання за тренінговою Програмою підготовки сімей-кандидатів у патронатні вихователі.
  

— Які основні завдання патронатних вихователів?

• забезпечення догляду, виховання, збереження життя та здоров’я дитини в період її перебування у патронатній сім’ї;


• соціально-педагогічна підтримка та сприяння медичній, психологічній і соціальній реабілітації дитини;


• створення умов для підтримки контактів дитини з її біологічними батьками, родичами, окрім випадків, коли це може завдати шкоди життю і здоров’ю дитини;


• підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.
  

— Чи правда, що патронатний вихователь отримуватиме офіційну заробітну плату від держави?
— Так, дійсно, патронатні вихователі отримують оплату (грошову винагороду) за надання послуг та кошти на утримання дітей, відповідно до їхнього віку та кількості. Соціальна допомога на утримання влаштованих дітей виплачується у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку за кожен місяць її перебування.
— Як визначити, що людина готова до виконання обов’язків патронатного вихователя? Адже, враховуючи грошове забезпечення, ймовірно, знайдуться охочі нажитися на чужому горі…
— Це — дуже делікатне питання. Хочу наголосити, що кандидати у патронатні вихователі дуже ретельно перевірятимуться як лікарями, так і працівниками Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та служби у справах дітей. Існує процедура збору документів, проходження навчання та погодження всіх комісій соціальних служб. Тобто, процес — від бажання стати патронатним вихователем до його втілення — дуже непростий. Але ми сподіваємося, що той, хто на це зважиться, мотивуватиметься не грошима, а щирим бажанням допомогти.
Ми зараз активно шукаємо кандидатів для створення патронатних родин, тому будемо раді втілити бажання зацікавлених мешканців міста стати патронатним вихователем разом із ними. Отож, звертайтеся до Міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: вул. Шевченка, 31, тел.: 2-07-12, «Телефон довіри»: 1507. Або до Служби у справах дітей, яка знаходиться за адресою: вул. Замкова, 3/6, тел.: 2-08-91.