Поминання 7/2018

17 лютого — річниця світлої пам’яті Віталія Тимофійовича ШЕВЧЕНКА

Важко і гірко усвідомлювати, що тебе вже рік немає поруч з нами. Щиро дякуємо за все добро, що ти робив для нас, за гідно пройдений життєвий шлях. Царство тобі Небесне та спокій у вічному світі, дорога наша людино.

З любов’ю та глибоким сумом рідні

15 лютого — 40 днів, як не стало дорогої нам людини — Олександра Васильовича ДЕЙНЕКО

Хай сонце з високого неба ніжно пестить могилу твою, а вітер тихенько шепоче про долю нелегку твою. Вічний спокій тобі. Царство Небесне.

Сумуючі дружина, діти, онук

14 лютого минув рік, як передчасно пішов з життя Микола Юрійович СУСЛОВЕЦЬ

Із вдячністю згадуємо, що ти був з нами. Плаче серце і болить душа, що нема дорогенького, люблячого сина. Плачуть всі стежки та дім, що немає господаря в нім. Хай буде пухом тобі земля, а душі — Царство Небесне.

Сумуючі мама, т.Тамара, д.Коля і вся рідня

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

18 лютого — 5 років, як перестало битися серце Анатолія Павловича КОЛЕСНИКА

Нехай наш сум, безмірна туга не тривожать твої сни. Пішов з життя ти дуже рано, спасти тебе ми не змогли. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Хто забув, — згадайте. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і тихою молитвою.

Сумуючі сестра, брати, племінники, рідні

15 лютого минуло 40 днів, як відійшла у вічність Віра Савівна МАЗЕПЧУК, лікар високої кваліфікації, професор людських душ

Вона повертала здоров’я, рятувала від смерті тисячі людей. У цей день святі ангели віднесуть її душу на небо, і нехай Господь Бог прийме її у Царство Небесне.

Сім’ї Сарницьких, Хоменків, Назарових із с.Кануни

14 лютого — 40 днів, як немає з нами Володимира Володимировича БОРОВИЧА

13.11.1965-06.01.2018 р.

Здається нам, що ти в дорозі і скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Пішов від нас у майбуття — Тобі не буде забуття. Спи спокійно. Земля тобі пухом.

У скорботі мама, брат та вся твоя родина

15 лютого — 9 днів, як пішла у своє вічне життя найдорожча мені людина — мій мамчик — Ніна Григорівна ПРИЙМАК

Вже 9 днів без тебе я, мені так боляче і важко...

Душа кричить, а серце плаче — моєї мами вже нема...

Хай Господь дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій. Сумую, плачу.

Твій Ленчик

20 лютого минає 10 років, як пішов з життя Анатолій Вікторович ДЖУРА

Ти був твердинею нашої хати,

Ти був у всьому голова.

Як же нам, любий, тяжко забути,

Змиритися з тим, що тебе

Вже так довго нема.

Вічно сумуюча сім’я

Завжди з нами...

15 лютого минуло 3 роки світлої пам’яті дорогого, рідного сина, брата, батька — Віктора Олександровича КОЗАКА, який загинув у зоні АТО 15.02.2015 р.

Вже три роки лежиш ти в домовині, а ми ж бо плачем і понині, бо втратили своє дитя. Жалкуємо, що не побачиш красуню-дочку, по-батьківськи не пожалієш і не підставиш своє плече. Нічого цього вже не буде, бо ти пішов у небуття. Ти жив, неначе, як востаннє, і кожен день свій цінував, робив усе, що тільки можна, часу дарма не марнував. Ти, ніби знав, що дуже скоро все покинеш і підеш у світ, де вже немає горя, у світ, де вже немає меж. А ми весь час плачемо від болю, і серце рветься та болить, вже не побачимо синочка, брата, батька хоч на мить. Хоча б разок ще побачити, спитать: «Чи добре там тобі?». Та все ж мовчить, а ми все плачемо, живучи в сумі і журбі.

У вічній скорботі батьки, брат із сім’єю і донечка Вероніка

13 лютого минуло 9 днів, як перестало битися серце нашого чоловіка, батька, діда — Анатолія Васильовича КОСТЮКА

Ти в інший світ пішов так рано, лиш тільки пам’ять про тебе жива. Вся наша туга і наша рана не вміститься в прості слова. Любимо, дякуємо Тобі за все. Пухом земля! Царство Небесне.

Сумуючі дружина, донька, син, зять та онуки

13 лютого минуло 9 днів, як перестало битися серце нашого свата — Анатолія Васильовича КОСТЮКА

Глибокий сум і вічна пам’ять назавжди залишаться з нами. Земля пухом! Царство Небесне!

Сім’я Марчевських