Жінки-легенди
- Сторінки історії
- 51
- коментар(і)
- 02-03-2018 16:40
25 лютого, в останню неділю місяця, в Україні відзначали свято Героїнь.
Леся Українка, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Домка Ботушанська, Дніпрова Чайка, Ольга Дучимінська, Марійка Підгірянка, Костянтина Малицька, Наталія Кобринська, Олена Теліга — кращі дочки України, які своєю зброєю — гострим пером — надихали народ на боротьбу за щастя і волю, на збереження українських традицій, обрядів та прославляли рідну землю.
Вірш «Життя, ти мене пам’ятай» присвячується творчим особистостям — постатям славних Героїнь України.
ЖИТТЯ, ТИ МЕНЕ ПАМ’ЯТАЙ!
Не раз я з тобою тримала перо,
Ним ніжно писала про свій рідний край.
І вперше відчула від слова тепло,
Життя, я прошу, ти мене пам’ятай!
В плині років, в поступі днів жила,
Щиру любов в серці своїм несла.
Вічність — в словах, мрії — в думках, і ти
Через літа, через віки люби!
Не раз я з тобою, як ружа цвіла,
Всміхалася долі, ходила у гай,
Від щастя літала — творила, жила,
Життя, я прошу, ти мене пам’ятай!
Була я з тобою й не раз у журбі,
В недузі лежала, просилася в рай,
Та знову вставала, ішла по землі,
Життя, я прошу, ти мене пам’ятай!
Леся Українка, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Домка Ботушанська, Дніпрова Чайка, Ольга Дучимінська, Марійка Підгірянка, Костянтина Малицька, Наталія Кобринська, Олена Теліга — кращі дочки України, які своєю зброєю — гострим пером — надихали народ на боротьбу за щастя і волю, на збереження українських традицій, обрядів та прославляли рідну землю.
Вірш «Життя, ти мене пам’ятай» присвячується творчим особистостям — постатям славних Героїнь України.
ЖИТТЯ, ТИ МЕНЕ ПАМ’ЯТАЙ!
Не раз я з тобою тримала перо,
Ним ніжно писала про свій рідний край.
І вперше відчула від слова тепло,
Життя, я прошу, ти мене пам’ятай!
В плині років, в поступі днів жила,
Щиру любов в серці своїм несла.
Вічність — в словах, мрії — в думках, і ти
Через літа, через віки люби!
Не раз я з тобою, як ружа цвіла,
Всміхалася долі, ходила у гай,
Від щастя літала — творила, жила,
Життя, я прошу, ти мене пам’ятай!
Була я з тобою й не раз у журбі,
В недузі лежала, просилася в рай,
Та знову вставала, ішла по землі,
Життя, я прошу, ти мене пам’ятай!
Р.НАЗАРИШИН, м.Чернівці, 2018 р.
Коментарі відсутні