Поминання 13/2018

Сумний без тебе світ...

Олександр Феліксович САВИЦЬКИЙ

02.04.1970-04.04.2014 р.

Такого любого, простого,

Такого доброго, як ти,

Такого позитивного і щирого,

Вже нам ніколи не знайти.

Дружина і сини

28 березня минає 8 років світлої пам’яті нашої мами — Надії Миколаївни ОСТАПЧУК

Тихо згасла свічка, й життя догоріло. Твоя світла душа в небеса відлетіла. Кого любила, чим жила, що планувала, — не зробила, пішла у вічність. А серце не вірить, душа не сприймає, що тебе в живих вже немає. Усі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.

Вічно сумуючі дочка Катя, син Сергій, сестри, чоловік, онуки та всі рідні й близькі

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

30 березня — 17 років, як трагічно пішла із життя дорога, рідна нам — Олена Віцьківна ОСВАЛЬД з Броників

Пройдуть роки, спливуть тумани, над світом знов зійде зоря, та не зітруться тії рани, що принесла нам смерть твоя. Пішла від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, на серці в нас — глибока рана. Поки живі ми — з нами ти. Царство Небесне.

30 березня минає 13 років, як пішла з життя найдорожча у світі мама, бабуся, прабабуся — Галина Федорівна КОНОНЧУК з с.Гірки

Ви вже ніколи не повернетесь до рідної домівки, не переступите поріг, не зустрінете нас усмішкою чи порадою. Зі слізьми на очах низько схиляємо голови над Вашою могилою. Спіть спокійно. Пам’ять про Вас навіки залишиться в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій Вашій душі. Хто забув, — згадайте. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і тихою молитвою.

Сумуючі син, невістка, онуки, правнуки

29 марта — год, как ушла в вечность дорогая наша мамочка — Валентина Ивановна СКАКОВСКАЯ

Спи, наш ангел, спокойно и сладко. Вечность приняла тебя в свои руки. Ты достойно держалась и стойко. Пережила эти адские муки. Скорбим, помним каждую минуту. Кто помнит, — помяните тихой молитвой и добрым словом.

Вечно скорбящие дочери Таня, Люда, родные и близкие

25 березня минуло 2 роки, як не стало нашого рідного батька, дідуся — Анатолія Миколайовича ЛАВРЕНЮКА

Кажуть, Бог забирає найкращих. Так воно і є... Вже два роки пролетіло, як пішов ти в інший світ, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається біль в наших серцях... Важко повірити, що навіки перестало битися твоє турботливе серце. Ти був для нас опорою, порадником, найкращим батьком, дідусем та другом. Все своє життя ти турбувався про нас, забувавши про себе. Спасибі тобі, рідненький, за все, що ти дав кожному в цьому житті. Пам’ять про тебе — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. Хай земля тобі буде лебединим пухом. Вічного тобі життя у Царстві Небеснім та спокою твоїй душі.

Сумуючі рідні

Такий, як ти, буває тільки раз в житті, і то з небес...

5 квітня — 2 роки світлої пам’яті люблячого чоловіка і батька — Анатолія Васильовича ШПАКА

Як рано згасло життя, як скоро закрилися твої щирі, усміхнені очі. З тобою — всі наші чуття. Сумуємо щодня і щоночі. Таке життя хороше й миле, усе вирує навкруги, лише тебе немає з нами, і серце мліє від туги. Ти вже далеко, вже тебе немає, як боляче це розуміти. Але, повір, в наших серцях ти будеш вічно жити! Хай ангел Господній береже твою душу, хай Царство Небесне Господь тобі дасть.

З глибоким сумом дружина та діти

1 квітня — 3 роки, як пішла з життя найдорожча мама, бабуся — Антоніна Олексіївна КОЗИЦЬКА

Ні, неправда! Мама не вмирає, лише поруч бути перестає. Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі жінка й мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають.

Царство тобі Небесне, нехай земля тобі буде пухом.

Рідні