«Хлопці сумні, але зраділи нашій підтримці»

Із зони АТО повернулася делегація новоград-волинців, котрі їздили до захисників на Схід України, щоб підтримати їх. З собою повезли концертну програму, гуманітарну допомогу, яку напередодні збирали усім містом, засоби особистої гігієни, медикаменти та солодощі.
Для захисників 30-ї ОМБр у Мар’їнському районі наші земляки дали три концерти із запланованих чотирьох — за 8 км активізувалися воєнні дії. Тому військові прийняли рішення не просуватися ближче до передової. Серед тих, хто вперше побував у зоні АТО, — режисер загальноміських заходів Ірина Панасюк. Після приїзду додому Ірина Іванівна поділилася зі «Звягелем» своїми враженнями:
— 16 годин тривала дорога, але пройшла вона непомітно: постійно думали, що побачимо… Коли читаєш у пресі і дивишся про війну по телевізору, — це одне, а побачити на власні очі — зовсім інше. Тому переживання, звісно, були. Спочатку вразили на Сході засіяні поля, що нагадували про мир, але картина змінювалася, коли на обрії з’являлися військові намети, техніка, воїни. Це повертало у реальність.
Морально-психологічна підтримка була головною метою поїздки. Намагалися підняти настрій, підтримати захисників, але сумні обличчя їх видавали, — говорить Ірина Панасюк. — Навіть, коли жартували, хлопці мало усміхалися, відбиток війни — помітний. Один з концертів відбувся біля штабу бригади, поруч — шпиталь. Моторошно було бачити «швидку» із носилками з пораненими хлопцями — теж сумні реалії війни. Але хлопці були нам дуже раді, дякували. Ми також привезли пакунки від рідних — з пирогами, іншими смаколиками. Багато хто побачив знайомих з Новограда, з ким дружили чи разом служили. Це було приємно.
Коли б була така необхідність, — знову поїхали би, — запевнили представники делегації. Кажуть, що ще хотіли залишитися, щоб підтримати бойовий дух, бо трьох днів виявилося мало. Втім, така підтримка важить багато для тих, кому була адресована.