Поминання 21/2018

29 травня минає рік, як перестало битися турботливе серце дорогої нам людини — Лариси Євдокимівни РАССАДІНОЇ

04.04.1951-29.05.2017 р.

Довкола все, як і раніше, але тепер немає мами… Лише ідуть дощі рясніше, мов небо плаче разом з нами. У серці біль не затихає, в очах у рідних — сльози й туга, і ліків від журби немає, бо втратили матусю, друга. Була Ти добра і вродлива, турботлива і працьовита. Повірити в це неможливо, та смерть прийшла несамовита. Було ще стільки мрій у Тебе… Жаль, не судилось їм здійснитись. Покликав Бог Тебе до себе, і мусимо ми з цим змиритись. Та обіцяєм пам’ятати Твої поради, настанови, достойно жити й сподіватись у снах побачитися знову… Царство Небесне і вічний спокій Твоїй душі.

Сумуючі рідні

26 травня минає 8 років, як немає з нами найдорожчої та найріднішої мами, бабусі, прабабусі — Ганни Костянтинівни ГОНЧАРУК

Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях.

Вічно сумуючі дочки, зяті, онуки

30 травня минає 5 років, як немає з нами дорогого чоловіка, батька, дідуся — Володимира Романовича РУБЛЬОВА

Вогонь життя раптово згас, печаль і смуток серце ранять. Низький уклін тобі від нас і вічна пам’ять. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дружина, дочка, зять, онуки

25 травня минає рік, як пішов із життя Юрій Іванович СЕМЕНЮК

Вогонь життя нежданно згас, печаль і смуток серце ранять. Низький уклін тобі від нас і вічна світла пам’ять...

Діти, онуки

23 травня минуло 10 років, як трагічно загинула Надія Вікторівна ГРУШКО

Ми сумуємо за тобою, любимо...

Мама, син, бабуся, сестра, брат

28 квітня минуло 40 днів, як пішла у вічність найкраща матуся, бабуся, прабабуся — Лідія Карлівна ОПАНАСЮК, а 18 травня — 18 років світлої пам’яті Костянтина Васильовича ОПАНАСЮКА

Біль втрати не змити сльозами й скорботі немає кінця. Рідні наші, ви з нами і завжди залишитеся у наших серцях.

З глибоким сумом діти, онуки, правнуки

21 травня минуло 9 днів, як пішов з життя В’ячеслав Володимирович ОРЕЛ

Осиротіла наша хата — нема тебе, твоїх очей. Ніхто до нас тебе не верне, хоч ми і плачем кожен день.

З глибоким сумом тато, мама, сестра, син, Наталя

25 травня минає п’ятнадцять років, як не стало прекрасної дочки, сестри, дружини, матері — Світлани Василівни КОСТЮК

Пішла з життя такою молодою, вродливою. Не вистачає господині в хаті, материнської турботи, ніжного, доброго слова. Нестерпний біль душі не вгамувати, а горе не виплакати сльозами. Не заросте стежка до твоєї могили, не забудуться твоя усмішка, голос та поради. Світланко, ти з нами — в наших серцях і продовжуєш жити в нашій пам’яті, в чудових синочках, у добрих справах. Нехай Господь дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть прекрасну Людину.

Вічно сумуючі рідні та близькі

23 травня минуло 40 днів, як немає з нами Антоніни Кіндратівни ГОРДІЙЧУК

Якби могла ти довше жити, були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких — лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі діти, внуки, рідні