У п’ятій школі зберігають підшивку газет, якій понад сто років

Як не крути, газети — це відмінний спосіб акумулювати історію, адже вони є літописами життя країни, міст, селищ. З газетними статтями невипадково полюбляють працювати краєзнавці, історики, дослідники, знаходячи там корисну інформацію для роботи.

І хоч Інтернет дедалі більше витісняє друковані засоби масової інформації за оперативністю та зручністю, утім його, як газету, руками не відчуєш і вирізки про досягнення, якими можна пишатися, на стіну не повісиш. Серед наших читачів, наприклад, є такі, хто такі вирізки колекціонує.

Можливо, хтось бачить у цьому пережиток часу, але багато хто погоджується, що в цьому друковані медіа мають перевагу. Це, до речі, привід про газети не забувати. І гортати не лише короткі мережеві пости, які іноді справедливо називають «сміттям» через неперевірену інформацію, поверхневість та відсутність аналізу.

Нещодавно представники «Звягеля» побували в школі №5, де їх зацікавила шкільна підшивка старих газет. Йдеться про видання: «Киевлянин», «Рабочий солдат», «Новое время».

Ми запитали в директора Лариси Капчинської: а яким чином зберігся в школі такий раритет?

— Як і ким вони збережені? Думаю, що відповіді ми не знайдемо, тому що вчителі історії, які працювали в школі раніше, відійшли у вічність. Ми випадково знайшли підшивку в підсобці кабінету історії. Її збиралися викинути на смітник, а ми врятували, — розповіла Лариса Антонівна.

Тепер, завдяки збереженій підшивці, колектив та учні мають змогу доторкнутися до історичних подій сторічної давнини, дізнатися тенденції того часу, відчути дух епохи, що минула. Цікаво, слід зауважити. Для уроків історії — взагалі краще не придумаєш.

Колись і з місцевих газет наші нащадки дізнаватимуться про те, чим жили ми. Давайте над цим замислимося, формуючи сьогодення своїми цілями та досягненнями.

Юлія КЛИМЧУК

Від редакції: а про які цікаві знахідки та колекції можуть розповісти наші читачі?