Всупереч думці більшості: не вдалося перейменувати місто, взялися за район

Утім суперечки навколо назви району тривають і стають дедалі запеклішими. На тлі перейменування потьмяніли всі інші, значно більш нагальні проблеми — ковідні, житлово-комунальні, цінова й тарифна політика, пільгові перевезення… Можна навіть припустити, що питання з перейменуванням (раніше воно стосувалося тільки міста, тепер уже — й району) навмисне час від часу «розігрується», щоб відволікти громаду від важливішого. Адже маємо досвід на рівні держави: коли Верховна Рада планує ухвалити якийсь непопулярний закон, то обов’язково народу кинуть «кістку» — наприклад, мовне питання, і народ гризеться за цю «кістку», а коли схаменеться, що немає чого ділити, вуаля (!) — «вітаємо» зі змінами в законах…

Черговий етап перейменувальної епопеї в Новограді відбувся минулої п’ятниці — у сесійній залі Будинку рад відбулися на цю тему громадські слухання. Причому, відбулися всупереч рішенню міської комісії ТЕБ та НС, яка через стрімке зростання захворюваності на коронавірус, днем раніше заборонила проведення масових заходів будь-якого спрямування на території Новоград-Волинської громади. Серед перенесених заходів (до стабілізації ситуації) опинився й щорічний звіт міського голови. Але для ініціативної групи щодо перейменування району рішення комісії ТЕБ та НС, як виявилося, не указ…

22 грудня минулого року на сесії районної ради ухвалили рішення про створення робочої групи з питань перейменування Новоград-Волинського району у Звягельський. Очолив робочу групу Віктор Гончарук. До її складу увійшли депутати, голови територіальних громад та краєзнавці. 12 січня у районній раді відбулося перше засідання новоутвореної комісії. На ньому й прийняли рішення про проведення громадських слухань — як першого етапу, щоб пройти, так би мовити, увесь шлях законно й до кінця.

Ключовий аргумент ініціативної групи (і прихильників повернення історичної назви) — у 1795 році російська імператриця Катерина ІІ перейменувала приєднане до імперії місто без жодних обговорень, слухань і не питаючи думки громади. Мовляв, чому ж зараз не можна вчинити навпаки: повернути місту (а заразом — і району) назву Звягель, навіть якщо переважна більшість містян із цим не згодна? Та, певно, тому й не можна, що головною засадою демократії (за яку ми всі вболіваємо й пишаємося) є рішення більшості. Будь ласка, шановні ініціатори повернення назви (перейменування), проводьте просвітницьку роботу, переконуйте, але робіть це в цивілізований спосіб, без образ і принижень опонентів.

Що ми бачимо в дискусіях натомість? Постійні образи прихильників діючої назви — в тому, що вони «мислять шлунком», що для них «какая разніца», що вони ледве не агенти північного агресора й потенційні колаборанти…

При цьому активісти перейменування абсолютно не сприймають думку, що більшості може просто подобатися назва Новоград (це ж не Ленінськ і не 50-річчя Жовтневої революції, які б однозначно мали потрапити під дію закону про декомунізацію). А ще значна частина громади й справді заклопотана буденністю — як уникнути коронавірусу, розпланувати зарплату чи пенсію, щоб вистачило на місяць… І для чого їм у таких умовах ще й потенційні переоформлення документів (хай би скільки це не коштувало)?

До речі, про переоформлення. Усім без винятку юридичним особам, у разі зміни назви міста й району, доведеться не лише печатки переробити, а й усю документацію для співпраці з контрагентами. А якщо йдеться про співпрацю на міжнародному рівні, то це зачепить різного роду ліценції, дозволи і т.п. Сотні людей на рівному місці отримають «головняк», та ще й не безкоштовний. За неофіційною оцінкою, яку ми почули від представників деяких місцевих підприємств, витрати на переоформлення можуть вимірюватися мільйонами гривень.

…Більшість учасників вищезгаданих громадських слухань висловилися «за» перейменування. Проте ця більшість — все ж у значній меншості, слухання відбулися в напівпорожній залі, крім активістів туди ніхто не прийшов, не в останню чергу через карантинні заборони. Тож, якщо і спиратися на рішення громадських слухань — як на перший законний крок, то провести їх потрібно в час стабілізації ситуації, коли буде врахована позиція хоча б пів тисячі людей, а не кількох десятків.

Коментар юриста:

«Ці громадські слухання були проведені із порушенням вимог чинного законодавства.

По-перше, вони відбулися всупереч рішенню міської комісії з питань ТЕБ та НС від 27.01.2022 р., яким із 27.01.2022 р. заборонено на території Новоград-Волинської ТГ проведення всіх масових заходів, до стабілізації ситуації. Навіть міський голова скасував свій звіт, а організатори цих слухань, знаючи про це, свідомо наражали людей на небезпеку.

По-друге, питання щодо перейменування регламентується ЗУ «Про географічні назви». Згідно з ч. 12 ст. 5 цього Закону, перейменування географічних об’єктів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти, відповідно до закону про референдуми. При цьому Закону про місцевий референдум наразі немає, відповідні законопроєкти знаходяться на розгляді ВР. Отже існує правова колізія.

У будь-якому випадку те, що організатори назвали «громадські слухання», це — наруга над Законом та Конституцією, оскільки присутні 66 чоловік не мають жодного — ані морального, ані юридичного — права вирішувати замість 169 тисяч населення району. Тим більше, як показують незалежні опитування, проведені нами та іншими ЗМІ, більше 90% — проти!» — прокоментував ситуацію Геннадій Фрегер.

Олег БРЮХАНОВ