Коли в укритті… ну, майже по-домашньому

Звуки сирен повітряної тривоги не припиняють лякати українців. А надто — дітей та їхніх мам. Не завжди додають спокою й укриття — звичайні підвали багатоповерхівок чи підприємств, де мінімум умов, проте вдосталь бруду й пилюки.

Утім, так не скрізь. В окремих підвальних приміщеннях, хоча б заради дітей, які там стали частими гостями, силами самих же мешканців створено максимально заспокійливі умови.

Ось як, наприклад, в укритті під дев’ятиповерхівкою по вулиці Замковій, де до війни діяв зал боротьби. Підлога в просторому залі встелена гімнастичними матами, на які постійні відвідувачі на «закріплених місцях» постелили принесені з дому ковдри, подушки. А діти тут залишають свої іграшки, щоб, у разі тривоги, не просто поспішати сховатися, а було до кого йти…

У цьому ж укритті (як бонус від спортзалу) є санвузол, електрочайник. Як розповідає відповідальний черговий, не поодинокі випадки, коли люди приходять на цілу ніч, аби мати можливість більш-менш спокійно виспатися перед роботою.

До слова, це — далеко не єдине укриття, де відвідувачі власними силами намагаються створити хоч якийсь комфорт.

Олег БРЮХАНОВ

Фото автора