Поминання 14/2022

Понад усе він любив рятувати людей…

Хочу розповісти вам історію Леоніда Ралько, який став для нас героєм.

Ми дружили з малих років. Особливо запам’яталися літні канікули, коли більше часу ми були разом. Я — інвалід, мене часто дражнили діти, ображали. Льоня був єдиним хлопцем, який мене захищав. Він був веселим, дружелюбним.

Увесь час ми проводили разом утрьох, із подругою Яною. Будували халабуди з гілок і трави, будиночки для собак з картонних коробок. Пригадую, як цуценят я ховала в себе на балконі все літо, поки не знайшли їм господарів.

Після школи розійшлися різними життєвими шляхами. Не знаю, що надихнуло Леоніда навчатися в медичному коледжі. Можливо те, що в нього була подруга з інвалідністю, і він добре знав, що таке милосердя. У Льоні дідусь був відомим лікарем.

Потім ми загубили одне одного на багато років. Пізніше, завдяки Інтернету, знайшлися. Зустрілися, згадали, як дружили. Льоня після навчання в медколеджі жив у Житомирі, працював фельдшером швидкої допомоги. Розповідав, як йому подобається рятувати людей. Він виконував важливу місію медика.

Дуже радів, що знайшов мене і казав, що більше не загубимося, бо не можна втрачати друзів дитинства. Жартували, що ми як герої мультика «Їжачок у тумані», де ведмежа захищало їжака: «Якщо тебе немає, то й мене немає».

Ми постійно були на зв’язку, але з початком війни він не сказав, що пішов у тероборону. Паралельно працював на своїй роботі. Жартував, що після перемоги обов’язково зберемося святкувати. Лишалося тільки дочекатися.

Наша остання розмова відбулася перед жахливою трагедією, коли його серце зупинилося. Леонід їхав на виклик і підірвався з колегою на машині швидкої.

Я не знала про це. А потім прочитала пост однокласника про смерть друга. Ми не можемо оговтатися від цієї болючої втрати. Нас покинув справжній чоловік, Друг, професіонал, який рятував людей.

Спочивай із миром, любий Друже. Ти залишишся в наших серцях назавжди... Співчуваємо родині. Світла пам’ять…

Подруга Інна та всі друзі

 

 

8 квітня минає рік світлої пам’яті

Петра Івановича СЕМЕНЮКА

Щемить душа і капає сльоза, і щось немов стискає груди, тебе з нами вже нема, а туга нас не покидає всюди. Царство Небесне і вічний спокій.

Усі, хто знав, — згадайте та пом’яніть добрим словом та тихою молитвою.

Сумуючі дружина, діти, онуки, зять, невістка та рідні

 

 

7 квітня — 9 днів, як пішла з життя

Раїса Петрівна Пелешок

Рідненька, ми сумуємо за тобою, не можемо повірити в те, що навіки перестало битися твоє серце. Скільки не мине часу, ти завжди будеш поруч із нами, житимеш у наших серцях. Нехай Господь Бог дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Любимо, пам’ятаємо, сумуємо.

Рідні та близькі

 

 

Есть сила, которая может забрать из жизни, но из памяти родных — никогда...

7 апреля проходит 4 года светлой памяти

Василия Николаевича ОПАНАСЮКА

Не плачьте над могилою моей: меня там нет и не уснул я в ней. Я — в дуновеньи ветра над землёй, в алмазных блесках на снегу зимой, я — в солнечном от спелости зерне, и дождь осенний шепчет обо мне... Когда в тиши утра проснётесь вы, я снизойду на вас из синевы полётом птиц, встречающих зарю, я светом звёздным сон ваш озарю... Так не роняйте слёз на мой могильный камень, я не под ним, не умер я, я — с вами.

Скорбящие родные

 

 

11 квітня минає рік, як не стало на цьому світі мого чоловіка —

Віктора Олексійовича СІЛЬЧЕНКОВА

Тільки таким чином я можу звернутися до тебе. Багато пройдено за 67 років. Усе, що було, уже позаду. Лишалося тільки жити для себе і радіти життю, але невблаганна смерть дуже рано забрала тебе від нас. Залишила тільки смуток та вічну пам’ять. Ураз нічого не стало — чоловічої турботи, уваги, любові. Не буде вже ніколи того, коли кожен вечір ти вкривав мене теплою ковдрою і говорив: «Ти знаєш, що я тебе люблю». Найкращою твоєю промовою завжди були слова «прожити в парі до глибокої старості» і тільки тепер я оцінила, як важлива підтримка та допомога близької людини, а особливо зараз, коли ти в літах. Але сталося, як сталося. Підступна хвороба забрала тебе від нас і лишила світлу пам’ять. Хай буде земля тобі пухом, Царство Небесне і вічна пам’ять всіх рідних та друзів.

У скорботі дружина