«Мрію розвивати українську електронну музику» Новоградець створив свій ремікс на пісню «Ой, у лузі червона калина»

Богдан Чубара — звичайний 22-річний новоградський хлопець родом із Баранівського району (с. Суємці). Скромний, небалакучий, більше говорить за нього його музика. Хлопчина створює пісні за допомогою комп’ютерних музичних програм із використанням електронних інструментів. За освітою — столяр, у мріях — саунд-продюсер. «Мрію виступати і бачити, як тисячі людей кайфують від моєї музики. Бо я сам від цього кайфую».

Днями в Богдана буде ді-джейський пульт, на якому він вчитиметься міксувати музику. Далі в планах, після перемоги України, — виступати на музичних фестивалях. А поки він живе спогадами з концертів мега-зірок, на котрих у мирний час вдалося побувати в Києві. І пише свої нові електронні пісні.

— Богдане, в Інстаграмі ти пишеш про себе: музикант, саунд-продюсер, що виступаєш у гурті. Розкажи про свою любов до музики.

— Я — самоучка. Перший мій інтерес до музики з’явився в школі у старших класах, виникло бажання навчитися грати на гітарі. Я продав телефон і купив гітару. Навчився.

Потім, коли в училищі здобував освіту, пішов в оркестр і опанував там ударні інструменти. Хотілося навчитися на різних музичних інструментах.

[caption id="attachment_150553" align="alignnone" width="1024"] Зі старшим братом музикант мріє «запалювати» на фестивалях української електронної музики.

— А потім вирішив не грати музику, а її створювати?

— А потім я дізнався, що є музичний секвенсер — комп’ютерна програма звукозапису, в якій можна створювати музику, писати партії для різних інструментів. Отак пішло-поїхало.

Електронна музика дозволяє музиканту поєднувати (міксувати) різноманітні акустичні властивості звуку музичних інструментів у найширші комбінації. Для цього у ді-джеїв є професійний інструмент, що називається мікшер.

— Що тобі знадобилося, щоб створювати електронну музику?

— Комп’ютер або ноутбук, спеціальна програма і бажання.

— А мати музичний слух потрібно для цього?

— Ну, так. Хоча б мінімальний.

— Які музичні жанри тобі більше до вподоби?

— Електронна танцювальна музика, хіп-хоп, класика. Люблю емоційну музику. Пишу для душі, під настрій.

— В Інстаграмі бачила відео, де ти грав на яхті. Тебе запрошують?

— Поки що ні (сміється — авт.). Друг навчається на моряка, тож ми знімали відео на яхті, де я вживався в образ ді-джея. Кермо використав як ді-джейський мікшер, ніби я на ньому граю. Прикольне відео вийшло (сміється — авт.).

— А як сім’я ставиться до твого захоплення?

— Вважають, що на цьому кар’єру не побудувати. Але я вірю, що зможу реалізуватися в музиці. Принаймні буду цим займатися, поки не досягну потрібного мені результату.

— Друзі-музиканти є в тебе?

— У Новограді немає, а в Києві є. Я жив у столиці до війни. Працював там, звик уже до життя в великому місті.

Мій знайомий-блогер зустрічався з відомою реперкою Alyona Alyona. Тому мені доводилося тусуватися з музикантами.

— Пропонував комусь із них послухати твої треки?

— Ні. Тоді в мене ще не було тих напрацювань, що є зараз. Alyona Alyona чула мої заготівки треків. Сказала, що потенціал є. Але серйозних робіт у мене на той час не було.

— Бачила в мережі твій кліп. Розкажи про нього.

— Створили з двома друзями свій гурт «Born to fly», зняли відео на пісню «Город больших дорог», воно є в ютубі. Друг пише тексти, його дівчина співає, я пишу музику, займаюся оранжуванням.

Ми хотіли робити щось круте, планували презентувати свої роботи на якомусь конкурсі чи в «Голосі країни». А потім почався карантин, тепер — війна… Усе поки стало на паузу.

— Які плани ставиш перед собою?

— Хотів би співпрацювати з вокалістами, креативними і творчими музикантами. Якщо хтось має таку ж мрію — буду радий спільній роботі.

У мене є багато треків, на які можна зробити класні пісні. Танцювальні, ліричні, різні.

Кого цікавить — пишіть мені в Інстаграм: garionells_music або на електронку: garionells.music@gmail.com.

— Ти казав, що хотів би виступити згодом на «Леся гранд фест»?

— У нас є зі старшим братом Іллею така мрія — виступати на фестивалях за ді-джейським пультом. Дуже хочеться її втілити, але наразі брат пішов в армію захищати країну.

Ми вдвох йшли у військкомат, але він по дорозі мене відмовив, умовивши поки займатися музикою. Перед тим ми з братом допомагали українцям волонтерством.

[caption id="attachment_150554" align="alignleft" width="529"] З реперкою Alyona Alyona.

— Ти написав ремікс популярного зараз Гімну українських січових стрільців «Ой, у лузі». Під час війни творчість відрізняється від мирної?

— Творчість допомагає пережити складні часи, а музика людей підтримує, додає сил. Як бачимо, зараз музика в Україні відіграє особливу роль у протистоянні. Українська душа завжди була співучою, тому в наших піснях відображена доля народу.

Я останнім часом зосередився на реміксах. За допомогою програми відділяю вокал від музики. Виходить, чесно кажучи, не дуже. А тут Андрій Хливнюк заспівав без музики «Ой, у лузі». І я подумав: «Чудово!» І поклав його виконання на свою музику. Пісня дуже класна, на хвилі українського патріотизму.

— Коли ми почуємо цей твій ремікс на музичних платформах?

— Найближчим часом.

— У столиці тобі доводилося бувати на концертах всесвітьо відомих діджеїв. Чиї концерти це були?

— Відомі зірки Девід Гетта та Армін ван Бюрен.

Девід Гетта — французький ді-джей, власник двох премій «Греммі», один із найвідоміших продюсерів, який співпрацює із музикантами світового рівня.

Армін ван Бюрен — нідерландський ді-джей, продюсер, власник музичного лейблу «Armada Music». На один зі своїх нещодавніх виступів з’явився з українським прапором. Згодом у соціальній мережі написав, що його серце — з українським народом.

Він, до речі, є ведучим власного радіо-шоу під назвою «A State of Trance», яке слухають у 40 країнах, включаючи Україну. Загальна тижнева аудиторія шоу становить 40 мільйонів слухачів, що зробило «A State of Trance» найпопулярнішим радіо-шоу у світі.

Люблю музику обох цих виконавців.

— Що ж, Богдане, бажаємо тобі втілити всі свої мрії під мирним українським небом.

— Дякую за запрошення на інтерв’ю! Миру Україні!

Від автора: Писати про талановиту молодь, я переконана, у цьому є важливий сенс. Приємно, коли такі матеріали стають для героїв наших статей мотивуючим фактором. Адже не завжди і не всі помічають творчість молодих, часто невпевнених у собі людей, без життєвого досвіду та грандіозних можливостей. Не завжди і не всі скажуть, що вони не повинні кидати улюблену справу на половині дороги, щоб потім мати успіх.

Зараз — особливий, непростий час, коли підтримка важить багато. Тому слідкуйте за новинами в мережі, де скоро матимете змогу почути драйвові авторські пісні Богдана Чубари, котрий робить перші кроки в електронній музиці.

Юлія КЛИМЧУК