ЩО ПОСІЄМО В ЦЬОМУ РОЦІ?

Весна цього року видалася досить затяжна. І якщо торік у цей час посівна кампанія вже давно стартувала, то тепер хлібороби все ще чекають сонця та теплих днів, аби вийти в поле. Якою цього року очікується посівна і наскільки готові до неї сільськогосподарські підприємства Новоград-Волинщини, — про це наша розмова із начальником управління агропромислового розвитку РДА кандидатом сільськогосподарських наук Р.М.КИРИЛЮКОМ:
— Руслане Миколайовичу, ні в кого не викликає сумніву той факт, що цей сільськогосподарський рік для наших аграріїв буде непростим. Наскільки всі ці прогнози можуть відповідати дійсності і чи не виникне серйозних проблем з посівною кампанією?
— Сільськогосподарська сфера розпочинає свою роботу в поточному році дійсно в особливо складних для економіки умовах, тому є потреба ретельно проаналізувати весь наявний потенціал та можливості для того, аби не допустити помилок минулого і вжити всіх необхідних заходів по злагодженій роботі всіх структур та механізмів виробництва, що будуть задіяні на проведенні польових робіт.
З метою усунення основних сьогоднішніх проблемних питань, визначення стратегічних напрямків аграрного виробництва у поточному році, при райдержадміністрації було проведено співбесіду з керівництвом сільськогосподарських та селянсько-фермерських господарств району, що є основними виробниками сільськогосподарської продукції на Новоград-Волинщині.
— То як налаштовані керівники господарств — чи не зменшаться площі посівів відповідно до минулого року?
— Керівники сільськогосподарських підприємств практично одностайно висловились за те, що цього року не будуть скорочувати площі під посів. А загалом на цій зустрічі було визначено ряд проблем, що стосуються господарської діяльності кожного підприємства, та намічено шляхи їх усунення.
— Руслане Миколайовичу, якою цьогоріч сільгосптоваровиробники планують структуру посівних площ сільгоспкультур?
— По сільськогосподарських підприємствах загальна посівна площа становитиме 33,7 тис. га, і слід згадати те, що, враховуючи майже півторатисячний плюс по посіву озимих та план посіву ярих культур, загальна розораність земель збільшиться в 2009 році ще на 2,0 тис. га у порівнянні з минулим роком. У структурі посівів переважатимуть зернові культури, що займуть 65% від всіх площ.
Загалом у зерновому клині основний обсяг (понад 55%) складатимуть озимі.
— Чому саме озимим культурам надаватиметься перевага?
— Наявність на ринку великого об’єму виробленого у 2008 році не реалізованого фуражного зерна та низьких цін, зумовило до планового зменшення площ посіву ярих зернових культур фуражного напрямку використання.
Зокрема, згідно з прогнозом в поточному році майже на 1,0 тис. га буде менше посіяно ячменю, на 850 га заплановано скоротити площі під зерновою кукурудзою, також дещо зменшиться (на 150 га) площа під вівсом.
— Нині все більш популярною стає так звана екологічно чиста продукція, у вирощуванні якої не застосовуються хімічні добрива. Чи працюватимуть у цьому напрямку новоград-волинські аграрії?
— Дійсно, попит на ринку та нововведене виробництво екологічно чистої продукції змусив аграріїв приділити більше уваги вирощуванню ярих круп’яних культур, як то гречки та проса, яке ще в минулому році зовсім зникло з рослинницької карти району.
Згадане вище екологічно чисте землеробство сьогодні неможливе без вирощування зернобобових культур, особливо пелюшки та вики. Тому в поточному році сільгосптоваровиробники району планують розширити посів зернобобових на 700 га, і ця цифра ще не остаточна.
Загалом культивування вики та пелюшки, чим завжди славився наш район, через ряд несприятливих факторів у 2008 році скоротилося до критичного мінімуму, і якби не фінансова підтримка з районного бюджету та впровадження згаданої спеціалізованої програми, виробництво цих цінних за всіма показниками та популярними на ринку культурами, — знаходилося б під загрозою повного завершення.
І все ж таки валове виробництво зерна, незважаючи на скорочення посіву ярих зернових, заплановано виконати на рівні минулого рекордного року.
— Які господарства вирощують найбільше зернових?
— Переважний плановий обсяг вирощеного зерна знаходитиметься за прогнозом у лічених високопотужних господарствах, як то СТОВ «Птахівник», ПСП «Граніт», ТОВ «УМК», ПП «Галекс-агро», СТОВ «Агросоюз», ТзОВ «Корецький аграрій» та ЗВК «Новоград-Волинський».
Але ці підприємства, окрім того, що вирощують зерно за інтенсивною технологією, мають науково обгрунтовану сівозміну з набором кормових та технічних культур. Обсяг вирощеного ними зерна та його висока в результаті якість, зможуть вільно конкурувати зерновій продукції на ринку. До того ж вони можуть поповнити власний бюджет за рахунок сировини олійних культур, льоноволокна, виробити міцну кормову базу для отримання продукції тваринництва.
Що ж тоді робити тим підприємствам, де пшениця, жито, ячмінь, овес щорічно займають від 95 до 100% наявних площ, вирощуються із значним порушенням технології, і вони майже не можуть виставити на реалізацію альтернативну тваринницьку продукцію? Вироблене ними в невеликих, у порівнянні, обсягах зерно низької якості не зможе конкурувати на продовольчому ринку, і їх основна рослинницька галузь знову, як і в минулому році, буде збитковою.
З метою вирішення даного проблемного питання в районі впроваджено Програму виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції, що передбачає в собі вирощування зернових, кормових та технічних культур без застосування дорогих агрохімікатів. Всього в поточному році році працюватиме в даному напрямку шість сертифікованих господарств, продукція яких реалізовуватиметься за високими цінами на ринку України та Європи.
— Але ж для того, щоб працювати на європейських ринках, потрібно мати спеціальні сертифікати? Чи реально їх отримати, скажімо, невеликим господарствам?
— Звичайно, отримати спеціалізований європейський сертифікат для слабких економічно господарств району — майже недосяжна мета, але їм пропонується хоча б впровадити їх спеціалізовану сівозміну, яка, окрім низькозатратних жита, вівса та зернобобових, передбачає в собі культивування хрестоцвітих сидеральних культур та багаторічних трав на корм та насіння. Вирощування пелюшки, вики, гірчиці, олійної редьки та насіння трав не потребує особливих технологій та затрат, і їх насіння на ринку користується попитом та має високу ціну.
— Як вирішуватимуть питання фінансові за умови, що ситуація на ринку кредитів досить несприятлива для хліборобів?
— Для успішного проведення комплексу весняно-польових робіт сільськогосподарським підприємствам за підрахунками, не вистачає власних коштів у сумі 9,1 млн. грн. Для покриття дефіциту коштів будуть залучені короткострокові кредити банків. На даний час банками, на жаль, не визначено умови кредитування сільгосппідприємств та сплати відсотків за користування кредитом.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів №995 від 12.11.2008 р. підлягають пролонгації до 1 червня 2009 року кредити, отримані в минулому році на загальну суму 6,1 млн грн. Проте на сьогодні пролонгація не проведена.
Альтернативою банківським кредитам, як уже було повідомлено кожному сільгосппідприємству, на сьогодні є надання коштів Аграрним фондом. Аграрний фонд на підставі наказу Міністерства аграрної політики України розпочав закупівлю продовольчого зерна жита та пшениці на умовах заключення форвардних договорів на закупівлю зерна урожаю 2009 року і надання коштів попередньо 50% від суми, вказаної в договорі.
— Оскільки до початку посівної кампанії залишаються лічені дні, то виникає питання — чи достатньо господарства мають насіння і чи буде чим сіяти?
— Під урожай 2009 року агровиробники заготовили 2283 тонни насіння ярих зернових культур, що складає 100% до загальної районної потреби. Загалом насінням ярих зернових колосових кожне сільгосппідприємство забезпечене в повному обсязі. Тож посівна відбудеться, і хочеться сподіватися, що погода цьому сприятиме.