Як не стати жертвою російських фейків: поради експертів
- Офіційно про головне
- 7
- коментар(і)
- 15-08-2022 09:35
Росія веде війну не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Цей бік війни не варто недооцінювати, адже пропаганда завжди була і залишається потужним інструментом деморалізації супротивника. Кожен українець зараз живе новинами, використовуючи усі доступні канали інформації. Але не кожному повідомленню треба вірити, адже частина з них — інструмент російської боротьби проти українського суспільства. Як не стати жертвою пропаганди, як розпізнавати фейки та звідки черпати достовірну інформацію, — розбирався Центр громадського моніторингу і контролю.
Як створюються фейки
Працівники Центру протидії дезінформації при РНБО України знайшли в соцмережах окупантів навчальні матеріали щодо створення фейків проти України. В цій статті даються чіткі рекомендації, як дезінформувати людей, з певними прийомами, посилаючись на знання «української психології».
Там виділяються чотири пункти у створенні фейків:
— фейк повинен бути банальним. Щоб впливати на широкі прошарки суспільства, не потрібно вигадувати нічого надприродного. Краще додати навіть трохи абсурду («Націоналісти в Україні розпинають російських дітей»);
— фейк повинен мати в собі потужний меседж і залишати простір для власних фантазій («Мер — російський шпигун»);
— фейк має враховувати місцеві особливості. Достовірності йому придає прив’язка до місцевості («В селі Іванівка російські танки»);
— багаторазове повторення. Написане трьома людьми в чаті уже стає істиною. А якщо додати сакральне: «Влада всім бреше!», то цей фейк не спростує жоден аргумент.
Наприкінці цього «путівника» міститься чіткий заклик окупантам створювати фейки і поширювати в соцмережах України. Що ми і бачимо останнім часом у величезній кількості.
Марія Сагайдак, експертка Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, під час дискусії в Медіацентрі Україна розповіла, що мета російської пропаганди — не просто обманути, а посіяти хаос і паніку, змусити людей сумніватися.
«Від того, яку мету ставить російська пропаганда, залежить, які методи, канали та платформи вона використовує. росія по-одному діє в російському середовищі, по-іншому — в українському, ще по-іншому на західні аудиторії працює. Тобто, якщо ми бачимо, що у росії, здебільшого, використовують просто відверту брехню і фейки, то у західному середовищі дуже популярним меседжем стало «не все так однозначно». Бо у світі не вірять відвертій брехні росії», — сказала вона.
Соцмережі — це не медіа
Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна», протягом дискусії в Медіацентрі Україна підкреслив: «Соціальні мережі — це не медіа».
Марія Сагайдак додала, що російські інформаційні фейки у соціальних медіа зараз поширюються зі «швидкістю світла», їх дуже важко відслідковувати, вони анонімні та дуже легко проникають в інформаційний простір.
«Люди, особливо зараз, в умовах війни, шукають інформацію, шукають відповіді на запитання, і вони реагують набагато швидше на ці короткі повідомлення, які ми бачимо в соціальних медіа, ніж на довгі тексти-спростування», — сказала вона.
Тому до повідомлень у соцмережах важливо ставитися критично, перевіряти їх, шукати підтвердження на офіційних джерелах.
Як розпізнати фейки
Після 24 лютого кількість сумнівної інформації збільшилась у рази, — повідомив Ярослав Іваночко, заступник шеф-редактора видання ZAXID.NET, під час дискусії в Медіацентрі Україна.
«Щодня доводиться перечитувати, перевіряти в тих межах, в яких ми можемо зараз перевірити, тому що дуже багато інформації просто
неможливо перевірити, і вона усувається», — підкреслив він.
Спеціалісти проєкту «МедіаДрайвер», створеного ГО «Детектор медіа», дають декілька порад для перевірки фейків.
1. Емоції — найбільший ворог об’єктивної інформації. Тому часто поширюють дезінформацію про дітей, згвалтування, небезпеку для здоров’я і т. ін. Зверніть увагу на свої відчуття, коли отримуєте інформацію. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування або розчулюєтеся, — це знак того, що вами намагаються маніпулювати і хочуть щоб ви реагували емоційно. Зробіть паузу, а потім поверніться до інформації з «холодною головою».
2. Довіряйте лише перевіреним джерелам. Слідкуйте за гігієною споживання інформації. Ставтеся до повідомлень так само, як до продуктів, які їсте. Обережно споживайте з невідомих джерел — соцмереж, блогів, чуток.
3. Об’єктивність інформації може залежати від власника ЗМІ. Дізнайтеся, хто володіє певним медіа. Це допоможе критично аналізувати відомості про події.
4. Критичне ставлення до інформації допоможе захиститися від фейку. Треба сумніватися у правдивості відомостей, бо маніпулятор хоче, щоб ви просто вірили без сумнівів. Поставте самому собі питання:
— «Інформація має зрозуміле джерело походження, або це якийсь анонім, чи невідомий профіль у соцмережах?»;
— «Журналіст чи його співбесідник самі були свідками чи учасниками подій, або дізналися про це від когось?»;
— «Чи отримали вони офіційне незалежне підтвердження того, що сталося, або це їх погляд на події?»;
— «Чи могла інформація про події бути спотворена? Чи були зацікавлені в цьому джерела інформації або журналісти через гроші, або іншу мотивацію?»
5. Дивіться на повідомлення цілісно. Коли маніпулятор створює фейк, він може взяти правдиву інформацію з різних подій і об’єднати їх в одну, яка буде неправдивою. Часто фотографії та відео беруть з одного місця, а текстовий опис — з іншого. А насправді описана ситуація має взагалі третій зміст.
Як створюються фейки
Працівники Центру протидії дезінформації при РНБО України знайшли в соцмережах окупантів навчальні матеріали щодо створення фейків проти України. В цій статті даються чіткі рекомендації, як дезінформувати людей, з певними прийомами, посилаючись на знання «української психології».
Там виділяються чотири пункти у створенні фейків:
— фейк повинен бути банальним. Щоб впливати на широкі прошарки суспільства, не потрібно вигадувати нічого надприродного. Краще додати навіть трохи абсурду («Націоналісти в Україні розпинають російських дітей»);
— фейк повинен мати в собі потужний меседж і залишати простір для власних фантазій («Мер — російський шпигун»);
— фейк має враховувати місцеві особливості. Достовірності йому придає прив’язка до місцевості («В селі Іванівка російські танки»);
— багаторазове повторення. Написане трьома людьми в чаті уже стає істиною. А якщо додати сакральне: «Влада всім бреше!», то цей фейк не спростує жоден аргумент.
Наприкінці цього «путівника» міститься чіткий заклик окупантам створювати фейки і поширювати в соцмережах України. Що ми і бачимо останнім часом у величезній кількості.
Марія Сагайдак, експертка Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, під час дискусії в Медіацентрі Україна розповіла, що мета російської пропаганди — не просто обманути, а посіяти хаос і паніку, змусити людей сумніватися.
«Від того, яку мету ставить російська пропаганда, залежить, які методи, канали та платформи вона використовує. росія по-одному діє в російському середовищі, по-іншому — в українському, ще по-іншому на західні аудиторії працює. Тобто, якщо ми бачимо, що у росії, здебільшого, використовують просто відверту брехню і фейки, то у західному середовищі дуже популярним меседжем стало «не все так однозначно». Бо у світі не вірять відвертій брехні росії», — сказала вона.
Соцмережі — це не медіа
Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна», протягом дискусії в Медіацентрі Україна підкреслив: «Соціальні мережі — це не медіа».
Марія Сагайдак додала, що російські інформаційні фейки у соціальних медіа зараз поширюються зі «швидкістю світла», їх дуже важко відслідковувати, вони анонімні та дуже легко проникають в інформаційний простір.
«Люди, особливо зараз, в умовах війни, шукають інформацію, шукають відповіді на запитання, і вони реагують набагато швидше на ці короткі повідомлення, які ми бачимо в соціальних медіа, ніж на довгі тексти-спростування», — сказала вона.
Тому до повідомлень у соцмережах важливо ставитися критично, перевіряти їх, шукати підтвердження на офіційних джерелах.
Як розпізнати фейки
Після 24 лютого кількість сумнівної інформації збільшилась у рази, — повідомив Ярослав Іваночко, заступник шеф-редактора видання ZAXID.NET, під час дискусії в Медіацентрі Україна.
«Щодня доводиться перечитувати, перевіряти в тих межах, в яких ми можемо зараз перевірити, тому що дуже багато інформації просто
неможливо перевірити, і вона усувається», — підкреслив він.
Спеціалісти проєкту «МедіаДрайвер», створеного ГО «Детектор медіа», дають декілька порад для перевірки фейків.
1. Емоції — найбільший ворог об’єктивної інформації. Тому часто поширюють дезінформацію про дітей, згвалтування, небезпеку для здоров’я і т. ін. Зверніть увагу на свої відчуття, коли отримуєте інформацію. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування або розчулюєтеся, — це знак того, що вами намагаються маніпулювати і хочуть щоб ви реагували емоційно. Зробіть паузу, а потім поверніться до інформації з «холодною головою».
2. Довіряйте лише перевіреним джерелам. Слідкуйте за гігієною споживання інформації. Ставтеся до повідомлень так само, як до продуктів, які їсте. Обережно споживайте з невідомих джерел — соцмереж, блогів, чуток.
3. Об’єктивність інформації може залежати від власника ЗМІ. Дізнайтеся, хто володіє певним медіа. Це допоможе критично аналізувати відомості про події.
4. Критичне ставлення до інформації допоможе захиститися від фейку. Треба сумніватися у правдивості відомостей, бо маніпулятор хоче, щоб ви просто вірили без сумнівів. Поставте самому собі питання:
— «Інформація має зрозуміле джерело походження, або це якийсь анонім, чи невідомий профіль у соцмережах?»;
— «Журналіст чи його співбесідник самі були свідками чи учасниками подій, або дізналися про це від когось?»;
— «Чи отримали вони офіційне незалежне підтвердження того, що сталося, або це їх погляд на події?»;
— «Чи могла інформація про події бути спотворена? Чи були зацікавлені в цьому джерела інформації або журналісти через гроші, або іншу мотивацію?»
5. Дивіться на повідомлення цілісно. Коли маніпулятор створює фейк, він може взяти правдиву інформацію з різних подій і об’єднати їх в одну, яка буде неправдивою. Часто фотографії та відео беруть з одного місця, а текстовий опис — з іншого. А насправді описана ситуація має взагалі третій зміст.
Центр громадського моніторингу і контролю
Коментарі відсутні