«Мені шкода людей, які всюди смітять» Прибирає береги Случі і роздає відпочивальникам сміттєві пакети

У будь-якому суспільстві є ті, хто лише спостерігає за усім, обговорює або мовчить, і ті, хто створює зміни. Людей другої категорії значно менше, а коли їх зовсім небагато — то й змін бракує, одні балачки. У нашому місті спостерігаємо те саме: навіть якщо ти щось ініціюєш — завжди знайдуться ті, хто переконаний, що хтось, а не він, має робити. Таких пасивних людей називають «диванними експертами». На щастя, у громаді є дієві ентузіасти, як Лілія Калінська.

Люди не проти ініціатив, але для них потрібен лідер

«У нас хороші люди, але їм в усьому потрібен лідер. Більшість не проти хороших ініціатив, але не здатна самотужки організуватися», — вважає Лілія, котра ось уже сім років прибирає природу від сміття. Робить це під час пробіжок берегами Случі.

А ще Лілія придумала акцію «Чистий берег» і закликала однодумів до неї приєднатися.

Тут, звісно, «ожили» оті дві категорії: хто долучився до екологічного волонтерства і хто вважає, що якщо він не смітить, то й прибирати не буде. І тих, й інших можна зрозуміти. Та й свині, чесно кажучи, давно усім набридли — скільки тих акцій щороку проводимо, а сміття все одно є, і з неба воно не падає.

— Не всі хочуть йти прибирати річку, і це — вибір кожного. Мені боляче дивитися на пташині гнізда, в яких пташеня тягне шийку з-під пластику. Мені боляче, коли я бачу, як пагін верби проростає крізь уламки скла, а комусь — байдуже. Я хочу жити в цій країні, і щоб мої діти мали можливість милуватися красою природи.

Щоб штрафи працювали, треба непідкупні контролери

— Головна проблема суспільства — байдужість, — вважає Лілія. — Позиція «моя хата скраю» нівечить країну в усіх форматах. Тому система штрафів могла б вирішити проблему засмічення берегів. Але мають бути непідкупні контролери, щоб штрафи працювали. І штрафувати потрібно не лише рибалку, який залишив на березі бляшанку з-під кукурудзи, але й фабрики та заводи, що скидають у річку тонни токсичних відходів. Штраф, звітність перед містянами та небайдужість ком’юніті мали б спрацювати. Плюс необхідно організувати місця для відпочинку містян із урнами та мангалами. Брати за це якісь гроші, що підуть на обслуговування територій відпочинку.

«Давайте не перетворюватися на орків»

Цей заклик Лілія супроводжує патріотичними словами: «Ми — Українці! Ми — найкращі».

Ми запитали волонтерку про її досвід прибирання: з чого він розпочався і чому взагалі виник. Ось що вона розповіла:

— Ідея прибирання виникла, коли не стало мого чоловіка і мені здавалося, що життя втратило сенс. Душа виганяла мене з домівки шукати відповіді на запитання. І якогось дня, а точніше, ранку, я опинилася на березі Случі, живу неподалік. У результаті стресу та депресії здоров’я моє похитнулося. Я вирішила, що спілкування з природою мені необхідне, як ліки. Почала бігати вздовж берега нашої Случі. Звісно, не могла не помітити проблем річки. Тоді я стала брати з собою на пробіжку пакети для сміття та рукавички. Прибирання перетворилося для мене на щоранковий ритуал.

«Природа дає енергію»

— І я почала відчувати потужний фідбек. Природа дає мені енергію на весь день, надихає та дарує зустрічі з різними людьми. Я зустріла багато однодумців, які підтримали мою ідею боротьби із засміченням навколишнього середовища. Ці чудові люди — мої учні (Лілія викладає англійську — авт.) та їх батьки, мої сусіди, друзі. Вони стали прибирати не лише берег річки, але й інші території, де проживають та бувають. Упевнена, що ці люди не смітитимуть на природі, а це — найважливіше: не просто прибирати, але й закинути зерно любові до природи, що проросте в серці кожної людини тендітною квіткою, — ось так формулює містянка свою мету.

Прибирання річки також подарувало Лілії хобі — фотографування квітів та равликів. Крім того, вона знімає відео англійською та ділиться ним зі своїми друзями з різних країн та своїми учнями. «Хочеться показати всьому світу, яка неймовірно гарна природа нашої країни», — каже жінка.

Люди, що засмічують природу, не викликають в неї негативних емоцій:

— Мені їх шкода. Шкода, що вони не бачать краси природи, не чують чарівний пташиний спів та кришталеву пісню струмків. Ніколи не сварюся з ними. Просто прошу не залишати сміття. Торік на Великдень я пройшла берегом річки та дарувала сміттєві пакети відпочивальникам. Усі без винятку реагували дуже приязно, хоча чимало людей були трохи напідпитку.

Акція «Чистий берег» триває

На жаль, дощ завадив на минулих вихідних організувати людей, з якими була домовлена зустріч для прибирання на пішохідному мосту. Цими вихідними через дощ (за прогнозами синоптиків) акцію теж, ймовірно, перенесуть на наступні вихідні. Слідкуйте за повідомленнями на Фейсбук-сторінці Лілії, якщо вам небайдужа ця тема.

Юлія КЛИМЧУК