«У нас є план вирішення проблеми безпритульних тварин, але нас не чують». Зоозахисники незадоволені ставленням влади

Багато років проблема безпритульних тварин у нашому місті не вирішується. Скільки б коштів не виділялося та скільки б собак не відстрілювали (раніше), а потім (через кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами) — не годували в притулку і не стерилізували, але вулиці нашого міста переповнені безпритульними собаками. Ще й почуваються іноді більшими господарями, ніж містяни.

Це питання добряче набило оскомину і владі, і мешканцям міста, і волонтерам, які захищають тварин. «Сьогодні люди помирають, бо війна, а вам собаки важливі», — навіть така відповідь активістів не влаштовує, бо проблема поглиблюється. Безрезультатно продовжувати виділяти на неї сотні тисяч (за роки — мільйони) бюджетних коштів — означає ігнорувати не лише проблему, а й чиюсь халатність.

Напрошується висновок: люди діляться на три категорії: ті, які люблять собак; ті, які не люблять; і ті, які на собаках заробляють. Інакше чому в місті на цьому питанні розпалюються такі гарячі баталії, а толку немає?

У редакцію «Звягеля» днями прийшли зоозахисники поділитися наболілим. Про таких людей кажуть, що вони — фанати своєї справи, саме такі можуть стати рушієм будь-якого питання, бо небайдужі. Хоч іноді вони стають занадто завзятими, для когось навіть — набридливими, але співчутливими і гуманними вони є теж, що важливо. Ще важливо, що їхній досвід дійсно може бути корисним для громади. І навіть попри війну варто замислюватися над тим, що чекає на нас далі.

Цей досвід може бути корисним для громади

Розповіли, що пропонують владі шляхи вирішення проблеми. Не задоволені, що їх не чують або не хочуть чути. Звісно, у словах цих людей є багато свідчень, які ми не можемо публікувати через відсутність доказів. Але хочеться вірити, що ця проблема викликає бажання не лише заробити на ній у тих, хто причетний до цього, а й дійти консенсусу. Адже навіть захисники тварин у нашій громаді сьогодні не змогли порозумітися, як сталося на прикладі притулку Валентини Захарчук та ГО «ЗООзахист Звягель».

Три роки тому Сергій Калінський створив громадську організацію «ЗООзахист Звягель», щоб надсилати запити та отримувати офіційні відповіді влади щодо коштів платників податків, які витрачають із міського бюджету.

Каже, що назбирав безліч відповідей. За окремими результатами роботи ЖКГ міської ради та фінансування притулку для тварин, яким опікується інша активістка Валентина Захарчук, він подавав заяви до правоохоронних органів. Візити до притулку неодноразово обговорювалися на різних зустрічах та в мережі. Активісти обурювалися, що місто не має виділяти кошти на ті умови, в яких утримують тварин.

Свого часу, зауважимо, господарка притулку Валентина Захарчук теж не раз приходила в нашу редакцію і скаржилася, що виділених коштів недостатньо, а собаки ледве не вмирають із голоду. Окрім влади, допомагали спонсори і небайдужі люди. Зрештою, притулок змінив місце розташування. Сьогодні він знаходиться на приватній території, куди не всіх зоозахисників тепер пускають.

«На собак можна списати багато коштів, а контролю нема»

— Нас уже скрізь знають, а віз і нині там, — розповідає Сергій. — Як громадська організація ми маємо право контролювати поводження з тваринами. Тим паче, коли проблему не можуть вирішити.

У нас є план виходу з ситуації. Робочою групою розроблено Програму, яку успішно використовують в інших містах, і яку ми хочемо пропонувати на розгляд місцевих депутатів. Бо попередній підхід — виділення значних бюджетних коштів на притулок результату не дав. Хто за це відповідатиме? На нашу думку, влада не зацікавлена у вирішенні цієї проблеми, бо на «собак» можна списати багато коштів, а контролю немає, — каже Сергій. Головна причина обурення зоозахисників — відсутність прозорості і гласності.

Робота засвідчила недоліки

Донька Сергія Калінського — ветлікар Катерина Носарєва. Вона декілька років співпрацювала з місцевими комунальниками, стерилізуючи безпритульних тварин. За цей час, як спеціаліст, побачила багато недоліків у роботі.

— Собаки стерилізуються, кошти виділяються, але чому немає результату? — міркує Катерина. — Бо стерилізувати потрібно якісно і обов’язково звітувати про виконану роботу. Надавати цифри громаді, фіксувати все на фото. Не звітують.

Ми свого часу пропонували чіпи, щоб було підтверджено стерилізацію кожної тварини і чітко було зрозуміло, скільки на це витрачено. Але у владі від цього згодом відмовилися. Тепер контролю нема, тому іноді забирають контактних, стерилізованих собак. Скажімо, якщо кліпса загубилася, то можуть вдруге «простерилізувати». Люди обурюються, обривають телефони, ЖКГ нервує.

У документах ЖКГ зазначають, скільки коштів витрачено на відлов і стерилізацію тварин. Ми вирішили це контролювати. Приїздили у притулок, щоб звірити цифри в документах, але виявляли там меншу кількість особин. Іноді різниця складала 40-50. Нам пояснювали, що собак віддали в добрі руки або кудись вивезли, але як це підтвердити? Коли йдеться про бюджетні кошти, таких питань не має виникати, — вважає голова ГО Сергій Калінський.

За словами Катерини Носарєвої, нещодавно тендер на стерилізацію виграв інший учасник (із Житомира). На думку ветлікарки, влада порушила закон, не врахувавши, що в області оголошено карантин через випадок сказу, від якого через укус собаки нещодавно померла житомирянка. Такий саме випадок стався в нашому районі — клієнтку Катерини вкусив кіт, який невдовзі помер. А за протирабічною вакциною довелося їхати в іншу область, бо в нас її немає.

Тепер, якщо наших собак везтимуть на стерилізацію у Житомир, то необхідно буде робити це лише після щеплення від сказу, як вимагає закон. Має минути 14 днів карантину після щеплення, і лише після цього законно везти собаку в інше місто. Інакше — порушення закону, і спеціалісти цим обурені.

— Не є моєю метою виграти тендер, — каже Катерина. — Тим паче, його вже провели без нашого відома. Нам потрібно, щоб стерилізація була прозорою та ефективною. Мені спокійніше працювати з місцевими волонтерами. Уявляєте, люди за свій кошт стерилізують бездомних тварин на своїх подвір’ях, територіях підприємств. До мене звертаються — роблю знижки. 

Скандали навколо безпритульних тварин тривають

Конфліктів із приводу собак у місті завжди було багато. Рік тому відбувся скандал через угоду між нашою владою та луцькою ветеринаркою Богданою Новарчук. Її роботу багато волонтерів характеризували як недобросовісну, про що є багато дописів в Інтернеті: «Криваві бізнес-гастролі Дани Новарчук», «Усе про гучні скандали з луцькою «захисницею» тварин», «Собачий бізнес у Луцьку», «Рай для тварин чи фабрика смерті?» тощо.

За численними скаргами активістів на діяльність Богдани Новарчук, прокуратура відкрила проти неї кримінальне провадження. Мовляв, вивозить в інші міста тварин, траплялося — нестерилізованих. Звісно, цьому в інших містах не раді.

Тому й новоградські зоозахисники, будучи обізнаними, організували акцію протесту. Мовляв, дешево — не означає ефективно.

Окрім коштів із бюджету на вирішення проблеми безпритульних тварин, волонтери залучають до стерилізації різні фонди. ГО «Чотири лапи» за кошти міжнародних волонтерів безкоштовно простерелізували собак в нашому місті, але зауважили неготовність влади до плідної співпраці і поїхали.

Представники ГО «ЗООзахист Звягель» писали офіційні звернення до всіх влад, організовували зустрічі. Розробили Програму поводження з безпритульними тваринами, як це діє в інших містах — з робочою групою, куди входили депутати, ветеринарні лікарі, представники ГО, куратори безпритульних, юрист. Сварилися, але шукали вихід.

— Запрошували представників влади, — каже Сергій Калінський. — Ніхто з них не зацікавлений стерилізувати і повертати собак, усі хочуть прибрати їх з вулиць. Але це неможливо, бо закони популяції свідчать, що на місце вивезених собак приходять нові. Тому проблема не вирішується. Ніхто не хоче порушувати питання, на що безрезультатно виділяли бюджетні кошти стільки років? Періодично спливає питання фінансування притулку Валентини Захарчук, але все менше депутатів тепер це підтримують. Бо зрозуміли, що проблема не вирішується.

Більше собак стерилізували — менше укусів і скарг

— У 2019 році з владою і спонсорами вдалося простерилізувати понад 200 собак. Аналізував потім кількість укусів, агресивних тварин, скарг мешканців. Їх тоді значно поменшало, і це — результат. Сьогодні ситуація знову загострилася, бо війна. Катя знайшла міжнародний грант для міста. Якби з’єднати зусилля, то можна було б покращити ситуацію значно. І якби кошти, які спрямовували на утримання притулку, вкладали в стерилізацію, то місто було б чисте. За три роки ми могли би проблему вирішити. Так, як це вже зробили в Ємільчино, Коростишеві та роблять у Житомирі, — каже Сергій Калінський.

У Програмі поводження з безпритульними тваринами активісти розробили правила, з якими в місті не всі згодні. Наприклад, якщо тварина не несе племінної цінності, то підлягає обов’язковій стерилізації. Що потрібно створити майданчики для вигулу тварин, запровадити штрафи за порушення правил для окремих (агресивних) порід (короткий повідець + намордник). Згідно з правилами, це мав би контролювати працівник поліції — зоополіцейський, який виїжджатиме на виклики і скарги, щоб розслідувати конкретні випадки.

На багатьох майданчиках, які пропонували для вигулу, зараз — ресторани чи інші приватні заклади або будинки. Тому вигулюють собак на газонах за Палацом культури, у житлових кварталах на дитячих майданчиках… Що вже казати про пропозицію дресирувальних майданчиків, щоб діти і дорослі мали контакт із тваринами, був налагоджений соціум. Прописували знижки для пенсіонерів, щоб вони мали змогу стерилізувати тварин.

— Раніше — собаки, тепер і котів безпритульних розвелося дуже багато. Якщо за наступний рік, за перше півріччя, простерилізують 200 особин — це буде відчутно для міста, — пропонує Сергій Феліксович. — Аби контролювати популяцію, немає сенсу забирати з районів по 15-20 собак. Треба зробити «ударну хвилю», а потім по 20-30 тварин підбирати.

Так зробили в Коростишеві. Щоб знайти там зараз цуценя, треба з Житомира автобусом передавати.

— В Ємільчине зробили цього року більше, ніж у Новограді, — ділиться іншим прикладом Катерина. — 30 собак і 43 кицьки — за три дні. У них навіть кицьки з кліпсами. Волонтери оголошують збір коштів, роблять стерилізацію. Наші люди з Новограда нерідко фінансують це. Бачать, що цивілізований метод і хочуть долучитися.

Люди скидаються на стерилізацію

— Главбух у БТІ за свій рахунок простерилізувала 4 кицьки, — каже Катерина. — На «Болгарах» вахтерки гуртожитку, разом із мешканцями, скинулися і привезли 4 собаки і 4 кицьки. Роблю знижки, бо вони цих тварин годують, роблять будки. Операція зі стерилізації кицьки коштує 750 грн, я роблю для волонтерів за 550, собаки — 2 тисячі, я роблю за тисячу.

Треба розуміти закони популяції

— У жодному місті не навели порядок, якщо собак вивозили або закривали в притулку. Може бути 5 притулків, але на те місце, де підгодовують, прийде нова собака. Тому тільки стерилізація, і на те ж місце відпустити.

З агресивними собаками питання теж вирішується. На них є попит, тому їх можна використовувати для охорони об’єктів. У нас є замовлення на таких собак.

Все йде не лише від волонтерів, а й від влади, — переконаний Сергій. — Якби був план, і люди бачили, що робиться, відновилася би довіра. А так ми показували фото з притулку владі, а нам не вірили, на що йдуть кошти: ціпок біля буди завдовжки метр (!), а не 10 (як має бути), брезентовий ошийник у шию впивається, будки в фекаліях…

***

Контроль бюджетних коштів, прозорість і гласність роботи — на цьому наполягають зоозахисники. Усі гострі питання мають бути відомі громаді. Скликання робочої групи, яка збиратиметься для вирішення конкретних проблем.

А ще у місті мають бути впроваджені Правила поводження з безпритульними тваринами. Увесь свій досвід активісти готові застосувати, якщо влада вирішить їх почути. Зрештою, представники ГО мають на це право — бути присутніми на відлові тварин, і коли їх випускають після операцій. Бо контроль за безпритульними собаками — їхній обов’язок.

Юлія КЛИМЧУК