Розрита «стометрівка»: хто винен і що робити?

Предмет гордості міського голови Віктора Весельського — капітально відремонтована дорога, що сполучає вулиці Шевченка і Мамайчука, виявилася не так уже й капітально відремонтованою, як це подали громаді на початку. У липні минулого року, коли завершувалося асфальтування «стометрівки», в управлінні ЖКГ міської ради «Звягель» запевнили, що цього разу інженерні мережі водопровідно-каналізаційного господарства тут проведено завчасно. Тобто, передумов розривати готову дорогу немає.
Щоправда, не минуло й кількох днів після здачі «стометрівки» в експлуатацію, як містяни привернули увагу влади до колодязів, люки яких не були підняті врівень до дорожнього покриття. Халепу невдовзі виправили. Але величезні калюжі, які затримувалися на «стометрівці» після тривалих дощів, красномовно натякали: щось при ремонті цієї дороги зроблено не так.
Що саме «не так» знало вузьке коло, до якого входять замовник робіт і підрядники. А цими днями таємна інформація стала очевидною для громади. Коли на «стометрівці» з’явився екскаватор і почав рити траншею обабіч дороги, відкрилася правда: про деякі інженерні мережі таки забули. Або ж вирішили на етапі проектування, що й так згодиться.
«Звягель» звернувся за коментарем до заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства Анатолія Легенчука. Анатолій Володимирович пояснив, що нині виконуються роботи щодо облаштування зливової каналізації, оскільки при проектуванні дороги «ливневка» взагалі… не була передбачена.
Справа в тому, що кошторис не повинен був перевищити 1,5 млн. гривень. Тому на етапі проектування багато від чого відмовилися. В тому числі — і від повноцінної зливової каналізації, якою дощові води, щоб не збиратися на асфальті, повинні були безперешкодно стікати в дренажні мережі, а далі — в Случ.
Більше того, половина зливових колодязів на «стометрівці» — бутафорські. Тобто, ні до чого не під’єднані. А решта — під’єднані до… каналізації, яка обслуговуватиме заклад громадського харчування, який невдовзі відкриється. Дощові води категорично забороняється зливати в побутову каналізацію. По-перше, це додаткове навантаження на каналізаційно-насосні станції. По-друге, у випадку великої зливи, вода може потекти не в річку, а в «реверсному режимі» — у санвузол закладу громадського харчування.
Тож, проблема, яка рік була прихована під новеньким асфальтом і пафосним відкриттям нової дороги, несподівано актуалізувалася. Ще 20 червня 2018 року було складено акт обстеження дороги на вул.Івана Мамайчука-Шевченка в частині зливової системи водовідведення. Комісія у складі шести осіб («Звягелю» продемонстрували цей акт у міській раді і навіть дозволили сфотографувати, тому далі подаємо цитати з акту) на чолі із заступником міського голови Анатолієм Легенчуком встановила, що замовником робіт із капітального ремонту дороги на вул. Івана Мамайчука-Шевченка є управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та комунальної власності міської ради. Виконавцями робіт у частині дороги та зливової каналізації є ТОВ «Новоград-Волинські шляхи» та комунальне підприємство «Шляхрембуд». На всій протяжності дороги розташовано 4 зливових колодязі, які збудовані ТОВ «Новоград-Волинські шляхи» та здані в експлуатацію замовнику, згідно з актом виконаних робіт. Відповідно до виконаних робіт, самі зливові колодязі встановлено без їх з’єднання з колектором зливових вод чи господарсько-побутовим колектором. Перші 2 зливові колодязі були з’єднані між собою асбесто-цементною трубою без будівництва основного колектора КП «Шляхрембуд» під час виконання робіт із поточного ремонту вул.І.Мамайчука. З’єднання ще 2-х колодязів кінцевих не проводилось. У ході візуального обстеження було встановлено факт приєднання 1-го та 3-го зливових колодязів до господарсько-побутового колектору (каналізації), що заборонено, згідно із законодавством. Внаслідок приєднання до господарсько-побутового колектору (каналізації) 1-го і 3-го зливових колодязів, відбувається підтоплення господарсько-побутового колектору, що не дає можливості нормально функціонувати та використовувати його власникам за призначенням.
У підсумку комісія вирішила доручити КП «Шляхрембуд» від’єднати 1-ий і 3-ій зливові колодязі від господарсько-побутового колектору. А також провести роботи щодо приєднання всіх чотирьох колодязів до зливової мережі, що проходить по вул.І.Мамайчука. Кошти на ці роботи візьмуть із тих, що передбачені на утримання зливових систем міста. Йдеться, орієнтовно, про 60 тисяч гривень. Але, якщо роботи затягнуться, почнуться морози, пошкодиться асфальт чи бордюри (чи трапиться ще щось, чого не передбачили), то кошторис може зрости.
Зрозуміло, що після низки поточних ремонтів вже не йдеться про «капітальність» ремонту «стометрівки». Ймовірно, що на місці прокладання зливового колектора з часом просяде грунт, що може призвести до тріскання й просідання асфальту скраю дороги. Асфальт і бордюри може пошкодити й екскаватор тощо.
Що ми маємо: замовник допустив виконання робіт, відповідно до завідомо неповноцінного проекту. Затим прийняв виконані роботи в експлуатацію. Громада за це заплатила виконавцю з міського бюджету немалу суму. Згодом виявляються недоліки, за усунення яких громада додатково буде розраховуватися бюджетними коштами.
Але найголовніше: ніхто за це не відповідає. Тож, немає чому дивуватися, що по місту — недодороги, недотротуари, недоурни (більше половини з яких згоріло чи розтрощено вандалами) і ще багато чого з префіксом «недо»…