«Не люблю, коли нас називають «переселенцями» — ми не добровільно, а вимушено покинули домівки». Про житлові та інші питання адаптації ВПО у Звягельській громаді

У Звягельській міській територіальній громаді перебуває на обліку 2202 внутрішньо переміщені особи. Таку інформацію станом на 1 вересня 2023 року надає управління соціального захисту населення міської ради. Загалом же з початку повномасштабного вторгнення рф прихисток отримали в громаді значно більше ВПО. Ситуація динамічна через міграції, кажуть в управлінні. Одні прибувають, інші вибувають. Багато хто залишається у Звягелі до української Перемоги. І не просто чекає її, склавши руки, а працює на економіку нового для себе міста, допомагає ЗСУ донатами.

Серед них — Вікторія, перукарка. Спочатку, природно, здивована моїм проханням розповісти «для преси» про особливості адаптації. Але одразу ж погоджується — ми, можна сказати, уже трішки знайомі: Вікторія професіонал своєї справи, і коли мені починає набридати мій чуб, я користуюся послугами саме цієї перукарні.
 

Скадовськ — Снігурівка — Кривий Ріг — Ланівці — Броники — Звягель

Багато світлин з минулого життя у Скадовську довелося знищити в телефоні перед перетином лінії розмежування.

Або: Херсонщина — Миколаївщина — Дніпропетровщина — Тернопільщина — Житомирщина.

Такий маршрут довелося подолати родині Вікторії після того, як уже в перші дні повномасштабного вторгнення рф її рідний Скадовськ потрапив у окупацію.

— Жити під контролем к@ц@пів (по-іншому я їх назвати не можу) ні моя родина, ні наші друзі не збиралися. Тому постійно шукали можливість виїхати на підконтрольну Україні територію. Це було дуже непросто. Без організованої евакуації вибратися можна було хіба що на власному транспорті. Охочі виїхати відслідковували можливі шляхи, обмінювалися інформацією, але обстановка постійно змінювалася: дороги (йдеться про путівці полями, бо траси були перекриті й ними неможливо було скористатися), що вчора були доступними, вже наступного дня могли бути перекриті, — розповідає Вікторія.

— Нам вдалося пробратися через Снігурівку (Миколаївська область). Коли нас перепинили окупанти, я почала просити, щоб пропустили. Сказала, що моя донька занедужала, а тут не залишилося ні ліків, ні належної медицини. Тоді вмовила разом із нами пропустити ще й автомобіль наших друзів (адже ніхто не хотів розділятися, потрібно було триматися разом). Сказала, що вони — наші куми, з ними діти. Коли російський військовий підійшов до їхнього автомобіля, там якраз заплакала малолітня дитина. І він сказав: «Проєзжайтє».

Це справді випадковість. Нам просто пощастило. Зараз думаю, що це доля. За нами вишикувалася колона цивільних автомобілів. У більшості з них були діти. Але багатьох не пропускали. Коли хтось намагався прориватися, стріляли по колесах, били прикладами вікна…

Дісталися Кривого Рогу, де пожили декілька днів. Тоді вирушили на Західну Україну. Хотіли від’їхати подалі, вглиб безпечніших територій. Разом із тим постійно сподівалися, що це ненадовго. Адже, пам’ятаєте, нам хтось давав прогноз про «два-три місяці».

Доїхали аж до Тернопільщини, поселилися в містечку Ланівці. А потім вирушили на Житомирщину — друзям порадили родину в селі Броники, неподалік вашого міста, яка має вільний будинок. Нам дозволили проживати безкоштовно. Золоті люди. Надали не лише безкоштовне житло, де ми прожили приблизно пів року, а й пропонували консервацію (хоча ми нічого не брали). До слова, я з сестрою власника будинку досі підтримую дружні стосунки. Нам щастило — на шляху траплялися лише гарні, чуйні люди.
 

Ваше місто подобається, але речі не розпаковую

Північно-Кримський канал. Нині — безводний, після підриву дамби Каховського водосховища.

Уперше потрапили ми до тоді ще Новограда-Волинського наприкінці квітня 2022 року. Проживаючи в Брониках, я часто разом із донькою бувала в місті. Прогулювалися парком, разом із тим шукала роботу — залишала візитівки в перукарнях. Невдовзі працевлаштувалася.

Донька відновила онлайн навчання. Наші скадовські учителі, коли знайшли собі прихисток, почали проводити уроки. У цьому навчальному році донька пішла в сьомий клас — у гімназію №3, тут, у Звягелі.

До речі, у Звягелі чимало ВПО зі Скадовська. Дехто працевлаштувався у Приватбанку, дехто — в пожежній частині. Тримаємо зв’язок. І не лише ті, хто проживає зараз у Звягелі. Спілкуємося через телеграм-канали із земляками з усієї України.

Ми зараз живемо в нормальних умовах. Але, незалежно від ступеня комфорту, не розпаковуємо усі речі. Лише — за потребою, за сезоном. Буде ближче до зими, розпакуємо теплий одяг, а літній спакуємо. Хоч ваше місто й подобається, місцеві до нас ставляться добре, але я хочу додому. З нетерпінням чекаємо, коли ЗСУ визволять Скадовськ, щоб повернутися. І не просто чекаємо — щодня допомагаємо, донатимо. Часто — через фонд «Берегиня Таврії», створений скадовчанами, куди ми постійно перераховуємо кошти.

До речі, нещодавно у Києві відбувся музичний фестиваль «Чорноморські ігри», який раніше проходив у Скадовську. Перемогла донька загиблого воїна ЗСУ.
 

Не люблю, коли нас називають «переселенцями»

Хто цього на собі не відчув, той повною мірою не зрозуміє, як воно бути вимушено переміщеною особою. У 2015 році до нас у Скадовськ із окупованих територій Донеччини приїхала жінка з дітьми. Я її слухала, співчувала, але по-справжньому зрозуміла тільки тоді, коли сама опинилася в такій ситуації.

Я, до речі, не люблю, коли нас називають «переселенцями». Переселенці — це ті, що добровільно переселилися, а ми вимушено покинули свої домівки, бо не хотіли мати нічого спільного з окупантами.
 

Одна з головних проблем — житлова

— Багатьом внутрішньо переміщеним особам у Звягелі тяжко саме з житлом. Для оренди його пропонується мало, і воно дороге, — зізналася «Звягелю» ще одна ВПО із Запорізької області, яка не побажала називатися, — «раптом мене впізнає власниця оселі й мені буде перед нею ніяково».

Газета «Звягель» промоніторила актуальну вартість місячної оренди по місту. Так, зняти однокімнатну квартиру наразі коштує 4-5 тис. грн, двокімнатну — 6-7 (подекуди й до 10) тис. грн. І це — без урахування комунальних послуг.

Тож перед органами місцевого самоврядування, серед іншого, постають питання сприяння у вирішенні житлових проблем ВПО. Відповідно до відомостей управління соціального захисту населення Звягельської міської ради, вони переважно проживають або у родичів/знайомих, або орендують житло.

— На державному рівні ВПО надається допомога на проживання, право на отримання якої мають особи, котрі після 24 лютого 2022 року перемістилися з тимчасово окупованих територій та територій бойових дій, відповідно до визначеного Мінрегіоном переліку. Допомогу на проживання отримують 1035 громадян, загальна сума нарахованих коштів склала 51,9 млн грн, — коментують в управлінні.

Діє соціальна програма «Прихисток», відповідно до якої власникам житла, які безкоштовно надали можливість для проживання ВПО, випла-чується компенсація: за кожен
людино-день — по 14,77 грн у неопалювальний період; по 30 грн — в опалювальний. Відділ по роботі з внутрішньо переміщеними особами, створений в управлінні соціального захисту населення, щомісячно приймає заяви та призначає компенсацію. Починаючи з 24.02.2022 р., на цю компенсацію вже спрямовано 5,2 млн грн. Її отримують 190 мешканців нашої громади, які прихистили в себе близько 500 ВПО.
 

Гуртожиток на 47 сімей готовий наполовину

Як повідомили «Звягелю» у відділі підтримки громадських ініціатив та енергоефективності Звягельської міської ради, на стадії 50% виконання перебуває проєкт переоблаштування колишнього приміщення філії обласного центру крові в гуртожиток для ВПО. Проєкт реалізується в межах програми під управлінням НЕФКО за фінансування Євросоюзу і забезпечить житлом ВПО у десятьох українських містах, серед яких — Звягель.

Будівля із триповерхової стане чотириповерховою, гуртожиток розрахований на 47 сімей. Конкретної дати завершення будівництва не називають. Кажуть, орієнтовно гуртожиток буде готовий до заселення цієї зими. Проживання в ньому буде безкоштовним, платити доведеться лише за комунальні послуги.

Днями, в ході засідання громадської ради при міському голові, Микола Боровець запропонував звернутися до НЕФКО з пропозицією першочергового забезпечення житлом ВПО, які працюють на підприємствах критичної інфраструктури, у комунальних установах та бізнесі. Наголосив на важливості сприяння працевлаштуванню ВПО та всебічної інтеграції їх у життя громади.

Поки що положення про механізм відбору родин, які отримають можливість проживати в гуртожитку, перебуває на погодженні з грантодавцями.

Також на етапі експертизи проєктно-кошторисної документації перебуває проєкт переоблаштування в гуртожиток на 7 сімей одного з колишніх приміщень лікарні.
 

Влада: ВПО отримують належну увагу та підтримку

В управлінні соціального захисту населення Звягельської міської ради наголошують, що нині діє низка державних, обласних і місцевих програм, ініціатив благодійних організацій, спрямованих на підтримку ВПО.

Підкреслюють, що по приїзду на нове місце проживання необхідно отримати «Довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України і районів ведення бойових дій». Така довідка дозволить: отримувати щомісячну адресну допомогу; переоформити соціальні виплати, пенсію; влаштувати дитину в садок/школу; отримати доступ до медичного обслуговування та інших соціальних програм.

Зокрема, діє програма матеріальної допомоги, яка надається щомісячно, з місяця звернення. Кожна внутрішньо переміщена особа, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про ВПО, отримує наступну допомогу: для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 грн, для інших осіб — 2000 грн.

У 2022 році на базі територіального центру відкрито пункт прокату побутової техніки першої необхідності та посуду для ВПО. Реалізація проєкту відбулася, завдяки грантовому фінансуванню ІСАР «Єднання».

Станом на 01.09.2023 р. надано більше 5 тисяч продуктових наборів та близько 200 тонн гуманітарної допомоги у вигляді одягу для ВПО. Крім цього, сотні ВПО продовжують отримувати продуктову й фінансову допомогу в межах діючих благодійних проєктів.

Для постійної комунікації та швидкого вирішення проблемних питань створена вайбер-спільнота — ВПО можуть отримати консультацію та вирішити свої проблеми в найкоротші терміни без відвідування управління. Із цією метою також діє телефон «гарячої лінії»: 098-218-47-05.

Довідково. Станом на 01.09.2023 р. на території Звягельської МТГ на обліку перебуває 2202 внутрішньо переміщені особи. Із них: 1676 сімей, 1287 жінок, 915 чоловіків; 584 дитини, 114 осіб з інвалідністю, 9 багатодітних сімей, 323 пенсіонери.
 

Олег БРЮХАНОВ,
Єгор ЦИМБАЛЮК